(7)EDUFINANCE

Зміст

Особливості розподілу освітньої субвенції у питаннях і відповідях

Мотивація, оптимізація та формула розподілу освітньої субвенції

Додатки

Особливості розподілу освітньої субвенції у питаннях і відповідях

Як проводиться розподіл освітньої субвенції?

Розподіл коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам проводиться за формулою, яка дозволяє оцінити бюджетні потреби місцевих бюджетів для зарплат педагогічних працівників у навчальних закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти. В основі розрахунку є кількість учнів, які відвідують загальноосвітні школи на відповідній території. Кількість учнів розраховується за офіційними статистичними звітами шкіл, які згруповані за типами закладів освіти та за рівнями освіти При проведені розрахунку враховуються:

– розрахункова наповнюваність класів (с.6 дод.1), кількість класів обчислюється як кількість учнів поділених на розрахункову наповнюваність класу.
– навчальні плани, кількість уроків на тиждень обчислюється як кількість класів помножене на кількість уроків на тиждень у відповідному навчальному плані.
– кількість необхідних ставок вчителів обраховується як кількість уроків на тиждень поділених на 18.
– середня вчительська зарплата , заробітна плата вчителів, які проводять уроки, обраховується як кількість необхідних ставок вчителів помножених на середню вчительську зарплату.

На додаток до заробітної плати вчителів, які проводять уроки, формула розподілу включає оцінку заробітної плати наступних педагогічних працівників:

– педагогічний персонал у школах, що не проводить уроків: директори, заступники директорів, педагоги-організатори, керівники гуртків, секцій, студій та інші.
– вихователі, окремо для гуртожитків у школах загальної та спеціальної освіти.
– асистенти вчителів в інклюзивних класах.

Які фактори впливають на показник «Розрахункова наповнюваність класів» (РНК)?

На РНК впливають три фактори:

– щільність учнів закладів загальної середньої освіти;
– відсоток населення, що проживає в сільській місцевості;
– щільність населення.

Як часто переглядається показник РНК?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27 грудня 2017 р. № 1088 із змінами та доповненнями (дод.2) перегляд формули проводиться 1 раз на 3 роки.

Чи можливі виключення щодо періодичності перегляду показника РНК?

Так, в 2020 році Міністерство освіти і науки вирішило застосувати новий технічний інструмент формули розподілу, а саме буфери. Метою буферів є забезпечення того, щоб у випадках, коли для даної адміністративної одиниці, РНК (с. 7-8 дод. 1), РНК вища або нижча від фактичної середньої наповнюваності класу (ФНК) більше ніж на 2, то РНК коригується шляхом зменшення такої різниці на 80% із заокругленням до 0,5 відповідно до математичних правил заокруглення) (дод.2). За результатами коригування розрахункова наповнюваність класів учнями групи I не може бути меншою ніж 10 або більшою ніж 27,5. Приклади розрахунку та застосування буферів наведено в додатку 1 с. 13.

Чи буде коригування (буфери) діяти на постійній основі?

Ні, передбачається, що буфери матимуть тимчасовий характер. Вони введені з метою надання новоствореним громадам часу для формування спроможної освітньої мережі.

Який показник заробітної плати вчителя брався до уваги у формулі розподілу освітньої субвенції?

При розрахунку береться заробітна плата педагогічного працівника вищої категорії. Даний показник індексується щорічно за спільним рішенням Міністерства розвитку громад та територій та Міністерства освіти та науки України. У показнику заробітної плати враховані всі обовязкові доплати та надбавки та нарахування на заробітну плату.

Чи враховано в формулі витрати на заробітну плату директорів, їх заступників, педагогів-організаторів інших педагогічних працівників?

Так. На додаток до заробітної плати вчителів, які проводять уроки, формула розподілу включає оцінку заробітної плати наступних педагогічних працівників:

– Педагогічний персонал у школах, що не проводить уроків: директори, заступники директорів, педагоги-організатори, керівники гуртків, секцій, студій та інші.
– Вихователі, окремо для гуртожитків у школах загальної та спеціальної освіти.
– Асистенти вчителів в інклюзивних класах.

Мотивація, оптимізація та формула розподілу освітньої субвенції

Робота з громадами на регіональному рівні, дослідження експертів проекту (дод.3) свідчать:

– якість освітніх послуг в малокомплектних школах значно нижча;
– наявність малокомплектних шкіл в громаді призводить до нестачі освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам;
– в громадах де мережа закладів освіти є оптимальною освітньої субвенції вистачає в тому числі і на стимулювання педагогічних працівників. Це позитивно впливає на мотивацію вчителя, а отже і на підвищення якості освітніх послуг.

Таким чином, формула освітньої субвенції сприяє підвищенню якості освітніх послуг через стимулювання громад до формування спроможної освітньої мережі. Оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти дозволить забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг, в повному обсязі профінансувати витрати на заробітну плату педагогічних працівників за рахунок освітньої субвенції, здійснити стимулюючі виплати педагогам, а у випадку формування залишків освітньої субвенції профінансувати інші видатки передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №6 «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» із змінами та доповненнями (дод.4).
Застосування формули освітньої субвенції для визначення потреби місцевих бюджетів для зарплат педагогічних працівників у навчальних закладах є ефективним інструментом оцінки спроможності освітньої мережі закладів загальної середньої освіти. Для експрес-аналізу можна проводити порівняння показників РНК та ФНК. Таке порівняння має проводитися:

– по громаді в цілому
– в розрізі закладів освіти.

Порівняння показників РНК та ФНК по громаді в цілому не дає повної об’єктивної оцінки спроможності мережі закладів загальної середньої освіти територіальної громади без проведення такого аналізу в розрізі закладів загальної середньої освіти. Саме тому, для якісного аналізу спроможності мережі закладів загальної середньої освіти скористайтеся рекомендаціями експертів представленими в розділі «Оптимізація від А до Я».
Формування спроможної освітньої мережі – це процес, що, як правило, пов’язаний із прийняттям непопулярних управлінських рішень. Досягти успіху, заручитися підтримкою мешканців та мінімізувати ризики пов’язані із цим процесом можна за допомогою практичної гри «Оптимізація шкільної мережі», що апробована в практиці багатьох громад і представлена в розділі «Практична гра «Оптимізація шкільної мережі» та експертна підтримка громад».
Непопулярні рішення оптимізації допомагають підвищити якість освітніх послуг, що підтверджує практика громад, яка представлена в підрозділі цього ресурсу «Мотивація учасників освітнього процесу та інструменти підвищення престижності професії педагога».

Додатки

Додаток 1 Бюджетний процес щодо визначення освітньої субвенції. Ян Герчинський

Додаток 2 Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами»

Додаток 3 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах.

Додаток 4 Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 р. №6 «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам»

Додаток 5 Фінанси освіти в Україні: окремі стратегічні питання / Герчинський Ян.

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

 

Зміст

Чотири питання на користь реформ

Реформування системи оплати праці: досвід Естонії

Додатки

Чотири питання на користь реформ

  1. Чому в Україні потрібна реформа оплати праці педагогів?

В цілому можна виділити три ключові базові причини, що спонукають до реформи оплати праці педагогів:

  • Перша – вона має сприяти реалізації реформи системи освіти і, як правило, є її невід’ємною складовою.
  • Друга – підвищення престижності професії педагога. В довгостроковій перспективі система оплати праці педагогічних працівників впливає на те, хто обирає в хто залишається в професії вчителя.
  • Третя – в Україні досі використовується система ставок, застосування якої на практиці призводить до зниження якості викладання.
  1. Які недоліки діючої в Україні системи оплати праці (системи ставок)?

Згідно результатів досліджень UNICEF 2011, які представлені в посібнику «Як платити вчителям: три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів в східній Європі» (дод.1) до недоліків системи ставок слід віднести:

  • В усьому регіоні система ставок призводить до фрагментованої зарплати вчителя з досить низькою базовою зарплатою.
  • Багато надбавок та підвищень, більшість із яких додають мало до загальної зарплати вчителів.
  • Зарплата непрозора і непередбачувана.
  • Зарплата неприваблива для молодих вчителів (низька початкова зарплата).
  • Зарплата неприваблива для досвідчених вчителів (через 15-20 років вчителі досягають максимуму).
  • Вчителі шукають роботу поза школою (сезонний пропуск, викладацька професія не є пріоритетом).
  • Вчителі шукають плату у батьків (приватне репетиторство власних учнів, подарунки від батьків).
  • Вчителі шукають додаткові навчальні години, що іноді призводить до дуже тривалого робочого тижня (викладання інших предметів, змагання за додаткові години).
  • Школи тримають «стратегічні вакансії» та використовують кошти з них, щоб збільшити зарплату зайнятих вчителів.
  1. Чи є позитивний досвід реформування системи ставок в інших країнах?

Так, як зазначають автори посібника «Як платити вчителям: три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів в східній Європі» (дод.1) позитивні наслідки таких реформ ми можемо побачити на прикладі Естонії, Литві та Монголії. Варто зазначити, що система ставок – була поширена в країнах, що входили до складу радянського союзу

  1. Досвід яких країн буде корисним Україні в процесі реформування системи оплати праці?

Дослідження та висновки авторів посібника «Як платити вчителям: три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів в східній Європі» (дод.1) свідчать, що важливими орієнтирами для України є досвід  Польщі, Естонії та Литви:

  • Естонія та Литва були радянськими республіками, як і Україна, до 1990 року.
  • Польща є західним сусідом України, держави мають довгу спільну історію.
  • Польща, Литва та Естонія є державами-членами Європейського Союзу, що відповідає сучасним прагненням України.
  • Польща, Литва та Естонія провели реформи освіти невід’ємною складовою яких була докорінна реформа оплати праці вчителів
  • Ці три країни радикально децентралізували свої структури управління, провели реформи освіти та продемонстрували значні поліпшення у міжнародних освітніх дослідженнях, таких як PISA

На думку Яна Герчинського, експерта шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», у пошуку моделі оплати праці вчителів, яка буде належно працювати в Україні із досвіду Польщі Литви та Естонії необхідно врахувати такі фундаментальні висновки (дод. 1 стор. 162):

  • Реформа зарплати вчителів, як правило, є частиною загальної реформи освіти
  • Реформа зарплати вчителів відбувається разом із підвищенням зарплати вчителів
  • Важливо пропонувати й інші цілі політики, а не тільки підвищення зарплати
  • Дуже важко винагороджувати вчителів відповідно до якості їх роботи
  • Роль учительських профспілок є критичною для реформ

Ліквідацію системи ставок слід ретельно планувати

Реформування системи оплати праці: досвід Естонії

Реформа системи оплати праці не є самоціллю, вона покликана сприяти реалізації більш довгострокових цілей таких як підвищення якості освіти та престижності педагогічної професії. Деталі реформи залежать  від бачення реформаторів, стейкхолдерів як ці цілі будуть досягнуті. В Естонії ключовою темою дискусій було питання зміцнення позицій директора школи як ключового агента підвищення якості школи. Сучасна естонська система має багато спільного зі скандинавською моделлю встановлення зарплати вчителям.

Анзорі Баркалая в посібнику «Як платити вчителям: три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів в східній Європі» (дод.1) виділяє три основні причини проведення реформи заробітної плати вчителів в Естонії:

  • Якість старшої середньої освіти була/є дуже нерівномірною по регіонах, які почали створювати освітню стратифікацію за місцем проживання.
  • Ризик відсутності професійної спільноти вчителів через непопулярність учительської професії та високий середній вік працюючих вчителів, однією з основних причин яких вважали низьку зарплату.
  • Відсутність додаткових ресурсів для підвищення зарплати вчителів у ситуації, коли витрати на загальну освіту становили 3,1% від загальних витрат державного сектору, а частка зарплат вчителів у видатках загальної освіти Естонії – 36%.

Вони знайшли відображення в цілі освітніх реформ, що були сформульовані у Плані розвитку системи загальної освіти на 2007 – 2013 рр..Впровадження реформ в освіті складний процес і ключові проблеми реформи фінансування шкіл, оплати праці та встановлення навантаження вчителів в Естонії А. Баркалая сформулював так(дод1.с.63):

  • Реальне залучення зацікавлених сторін на ранній стадії процесів.
  • Окрім директорів шкіл, систематичне та широкомасштабне підвищення рівня обізнаності серед вчителів щодо ситуацій, пов’язаних із новим законодавством, та способів їх вирішення.
  • «Різниця» між, з одного боку, обсягом фінансування цільовою субвенцією з огляду на кількість учнів та кількість штатних посадових одиниць у школі, та, з іншого боку, необхідним обсягом виконання навчальної програми. «Різниця» між 35-годинним робочим тижнем та загальним обсягом роботи, який очікує директор школи.

Загалом естонська реформа оплати праці вчителів вважається успішною. Одними із складових цього є особливості системи місцевого самоврядування та принципи на яких базується система оплати праці педагогічних працівників.

Особливості системи місцевого самоврядування, що впливають на фінансування освіти:

  • функції місцевого самоврядування зокрема включають організацію, у сільській місцевості або місті, утримання дошкільних установ, базових шкіл, середніх шкіл, позашкільних закладів, бібліотек. Оплата витрат таких установ проводиться з державного бюджету чи інших джерел може бути встановлена законом.
  • Доходи місцевих органів влади складаються з податків, субвенцій, продажу послуг та інших доходів. (дод1. 36)
  • Естонські органи місцевого самоврядування дуже залежать від національного уряду за доходами, тому що більше 80% надходжень до бюджетів здійснюється із субвенцій та трансфертів (дод1. 37).

Ключові принципи системи зарплат вчителів в Естонії:

  • Держава визначає мінімальну зарплату вчителів (таблиця 7 дод. 1 с.50)
  • Муніципалітети приймають місцеві нормативні акти щодо заробітної плати педагогічного персоналу
  • Зарплата кожного вчителя встановлюється директором школи в трудовому договорі. Середня заробітна плата вчителя на 30% вища ніж мінімальна заробітна плата (таблиця 8 дод. 1 с.51)
  • За правилами, заробітна плата безпосередньо не пов’язана з кількістю щотижневих контактних годин
  • Засновниками шкіл встановлюється заробітна плата директорам шкіл та їх заступникам
  • Вчителі та директори також можуть отримувати стипендії та премії. Виділяють чотири типи надбавок, які вчителі Естонії можуть отримувати за виконану ними роботу (дод.1 с.53-55): допомога вчителям-початківцям, стипендії, премії та виплати за продуктивність, нагороди для директорів шкіл.

Великий інтерес викликає підхід до організації оплати праці директора та педагогічних працівників в Естонії, зокрема роль директорів та наглядових рад (дод. 1 с.55-57). Варто зауважити, що кожне місцеве самоврядування повинно розробити та прийняти процедуру оплати праці директорів і всіх педагогічних працівників, включаючи вчителів. Заробітна плата кожного вчителя фіксується в трудовому договорі, підписаному між вчителем та директором школи. Директор школи повинен дотримуватися місцевих процедур оплати праці педагогічних працівників і може виплачувати вчителю основну зарплату вищу ніж мінімальна. Крім того, директор школи приймає рішення про преміювання та плату за виконання додаткових робочих завдань. У зв’язку з цим середня заробітна плата вчителів комунальних шкіл загалом значно вища за мінімальну.

Детальніше про секрети успіху, основні результати та висновки реформи оплати праці вчителів Естонії розкрито на сторінках посібника «Як платити вчителям: три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів в східній Європі» (дод.1,  с.70-81).

Додатки

  1. Як платити вчителям: Три приклади реформування національних систем оплати праці вчителів у Східній Європі / Герчинський Я., Баркалая А., Туроніс Р. – К., 2021. – 170 с.
  2. Зарплата вчителя. Чому потрібна реформа оплати праці Зарплата вчителя. Чому потрібна реформа оплати праці | Нова українська школа (nus.org.ua)