(7)EDUFINANCE

Зміст

Особливості розподілу освітньої субвенції у питаннях і відповідях

Мотивація, оптимізація та формула розподілу освітньої субвенції

Додатки

Особливості розподілу освітньої субвенції у питаннях і відповідях

Як проводиться розподіл освітньої субвенції?

Розподіл коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам проводиться за формулою, яка дозволяє оцінити бюджетні потреби місцевих бюджетів для зарплат педагогічних працівників у навчальних закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти. В основі розрахунку є кількість учнів, які відвідують загальноосвітні школи на відповідній території. Кількість учнів розраховується за офіційними статистичними звітами шкіл, які згруповані за типами закладів освіти та за рівнями освіти При проведені розрахунку враховуються:

– розрахункова наповнюваність класів (с.6 дод.1), кількість класів обчислюється як кількість учнів поділених на розрахункову наповнюваність класу.
– навчальні плани, кількість уроків на тиждень обчислюється як кількість класів помножене на кількість уроків на тиждень у відповідному навчальному плані.
– кількість необхідних ставок вчителів обраховується як кількість уроків на тиждень поділених на 18.
– середня вчительська зарплата , заробітна плата вчителів, які проводять уроки, обраховується як кількість необхідних ставок вчителів помножених на середню вчительську зарплату.

На додаток до заробітної плати вчителів, які проводять уроки, формула розподілу включає оцінку заробітної плати наступних педагогічних працівників:

– педагогічний персонал у школах, що не проводить уроків: директори, заступники директорів, педагоги-організатори, керівники гуртків, секцій, студій та інші.
– вихователі, окремо для гуртожитків у школах загальної та спеціальної освіти.
– асистенти вчителів в інклюзивних класах.

Які фактори впливають на показник «Розрахункова наповнюваність класів» (РНК)?

На РНК впливають три фактори:

– щільність учнів закладів загальної середньої освіти;
– відсоток населення, що проживає в сільській місцевості;
– щільність населення.

Як часто переглядається показник РНК?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 27 грудня 2017 р. № 1088 із змінами та доповненнями (дод.2) перегляд формули проводиться 1 раз на 3 роки.

Чи можливі виключення щодо періодичності перегляду показника РНК?

Так, в 2020 році Міністерство освіти і науки вирішило застосувати новий технічний інструмент формули розподілу, а саме буфери. Метою буферів є забезпечення того, щоб у випадках, коли для даної адміністративної одиниці, РНК (с. 7-8 дод. 1), РНК вища або нижча від фактичної середньої наповнюваності класу (ФНК) більше ніж на 2, то РНК коригується шляхом зменшення такої різниці на 80% із заокругленням до 0,5 відповідно до математичних правил заокруглення) (дод.2). За результатами коригування розрахункова наповнюваність класів учнями групи I не може бути меншою ніж 10 або більшою ніж 27,5. Приклади розрахунку та застосування буферів наведено в додатку 1 с. 13.

Чи буде коригування (буфери) діяти на постійній основі?

Ні, передбачається, що буфери матимуть тимчасовий характер. Вони введені з метою надання новоствореним громадам часу для формування спроможної освітньої мережі.

Який показник заробітної плати вчителя брався до уваги у формулі розподілу освітньої субвенції?

При розрахунку береться заробітна плата педагогічного працівника вищої категорії. Даний показник індексується щорічно за спільним рішенням Міністерства розвитку громад та територій та Міністерства освіти та науки України. У показнику заробітної плати враховані всі обовязкові доплати та надбавки та нарахування на заробітну плату.

Чи враховано в формулі витрати на заробітну плату директорів, їх заступників, педагогів-організаторів інших педагогічних працівників?

Так. На додаток до заробітної плати вчителів, які проводять уроки, формула розподілу включає оцінку заробітної плати наступних педагогічних працівників:

– Педагогічний персонал у школах, що не проводить уроків: директори, заступники директорів, педагоги-організатори, керівники гуртків, секцій, студій та інші.
– Вихователі, окремо для гуртожитків у школах загальної та спеціальної освіти.
– Асистенти вчителів в інклюзивних класах.

Мотивація, оптимізація та формула розподілу освітньої субвенції

Робота з громадами на регіональному рівні, дослідження експертів проекту (дод.3) свідчать:

– якість освітніх послуг в малокомплектних школах значно нижча;
– наявність малокомплектних шкіл в громаді призводить до нестачі освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам;
– в громадах де мережа закладів освіти є оптимальною освітньої субвенції вистачає в тому числі і на стимулювання педагогічних працівників. Це позитивно впливає на мотивацію вчителя, а отже і на підвищення якості освітніх послуг.

Таким чином, формула освітньої субвенції сприяє підвищенню якості освітніх послуг через стимулювання громад до формування спроможної освітньої мережі. Оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти дозволить забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг, в повному обсязі профінансувати витрати на заробітну плату педагогічних працівників за рахунок освітньої субвенції, здійснити стимулюючі виплати педагогам, а у випадку формування залишків освітньої субвенції профінансувати інші видатки передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №6 «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» із змінами та доповненнями (дод.4).
Застосування формули освітньої субвенції для визначення потреби місцевих бюджетів для зарплат педагогічних працівників у навчальних закладах є ефективним інструментом оцінки спроможності освітньої мережі закладів загальної середньої освіти. Для експрес-аналізу можна проводити порівняння показників РНК та ФНК. Таке порівняння має проводитися:

– по громаді в цілому
– в розрізі закладів освіти.

Порівняння показників РНК та ФНК по громаді в цілому не дає повної об’єктивної оцінки спроможності мережі закладів загальної середньої освіти територіальної громади без проведення такого аналізу в розрізі закладів загальної середньої освіти. Саме тому, для якісного аналізу спроможності мережі закладів загальної середньої освіти скористайтеся рекомендаціями експертів представленими в розділі «Оптимізація від А до Я».
Формування спроможної освітньої мережі – це процес, що, як правило, пов’язаний із прийняттям непопулярних управлінських рішень. Досягти успіху, заручитися підтримкою мешканців та мінімізувати ризики пов’язані із цим процесом можна за допомогою практичної гри «Оптимізація шкільної мережі», що апробована в практиці багатьох громад і представлена в розділі «Практична гра «Оптимізація шкільної мережі» та експертна підтримка громад».
Непопулярні рішення оптимізації допомагають підвищити якість освітніх послуг, що підтверджує практика громад, яка представлена в підрозділі цього ресурсу «Мотивація учасників освітнього процесу та інструменти підвищення престижності професії педагога».

Додатки

Додаток 1 Бюджетний процес щодо визначення освітньої субвенції. Ян Герчинський

Додаток 2 Постанова Кабінету міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами»

Додаток 3 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах.

Додаток 4 Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 р. №6 «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам»

Додаток 5 Фінанси освіти в Україні: окремі стратегічні питання / Герчинський Ян.

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ