Зміст

Виборність керівника закладу освіти – нові можливості для громад

Розробка положення про конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог Закон України «Про повну загальну середню освіту». Досвід Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області

Додатки

Виборність керівника закладу освіти – нові можливості для громад

Призначення керівника (ів) закладу (ів) освіти за результатами конкурсного відбору та залучення до цього процесу представників педагогічної та батьківської громадськості сприяє впровадженню демократичних процедур, формуванню нової культури співпраці та довіри як на рівні закладу освіти, так і на рівні громади. Як наслідок, призначення керівників закладів освіти за результатами конкурсного набувало свого поширення серед громад з 2015 року. Використання процедури виборів, як інструменту демократії, при визначені кандидатури на посаду (и) керівника (ів) закладу (ів) освіти дозволило:

1. В Новоукраїнській територіальній громаді Кіровоградської області:

a. Підвищити рівень довіри батьків до закладу освіти щодо забезпечення належної якості та умов навчання, що сприяло збільшенню контингенту учнів на 30 осіб.
b. Впровадити нові підходи у роботі з педагогічним колективом, що сприяло розкриттю творчого потенціалу вчителів. Зокрема педагогічним колективом розроблено проект з облаштування майданчика для відпочинку з метою участі у конкурсі «Влада і громада разом». Як наслідок отримано фінансування у розмірі 50 тис.грн з місцевого бюджету.
c. Впровадити нові практики співпраці з учасниками освітнього процесу. Проведено тренінги для представників батьківського комітету, педагогів, учнів з метою обговорення та удосконалення стратегії розвитку школи із залученням психолога відділу освіти.

2. У Веселівській територіальній громаді Запорізької області:

a. Відновити позитивний мікроклімат в педагогічних колективах
b. В навчальних закладах, де керівники призначені за результатами конкурсного відбору налагоджено співпрацю між батьками та педагогічним колективом, забезпечено прозорість та підзвітність використання коштів.
c. Припинилися скарги батьків та педагогічних колективів на дії керівників навчальних закладів.

3. В Преображенській територіальній громаді Запоріжської області:

a. Покращити якість харчування учнів. Директором ініційовано організацію харчування за процедурою аутсорсингу.
b. Налагодити позитивний мікроклімат в колективі, підвищено імідж школи
c. Забезпечено проведення діагностування педпрацівників з метою удосконалення внутрішкільної структури методичної роботи.

4. У Дунаєвецькій територіальній громаді Хмельницької області:

a. Вперше провести публічне обговорення стратегій розвитку закладів освіти.

5. В Пирятинській територіальній громаді Полтавської області:

a. Розробити механізм, що дозволяв залучити широке коло батьків та педагогів до процесу виборів, врахувати їх точку зору під час голосування.
b. Налагодити позитивний мікроклімат в колективі
c. Створити передумови для нового формату співпраці адміністрації закладу з батьками.

6. Іванівська територіальна громада Чернігівської області:

a. Закласти основи зміни свідомості учасників освітнього процесу щодо їх ролі та відповідальності в процесі управління закладом освіти.

Алгоритм реалізації практик представлено в Базі даних кращих практик управління освітою в територіальній громаді (дод.1). Ідеї, які в них реалізовано можуть бути використані в практиці громад незалежно від змін законодавства.
Прийняття Закону України «Про повну загальну середню освіту» внесло зміни до порядку формування конкурсної комісії (табл.1)

Таблиця 1 Структура конкурсної комісії

Як до зміни законодавства, так і після склад конкурсної комісії формується з рівною кількістю представників кожної із сторін. Представники об’єднання керівників закладів загальної середньої освіти, батьківської громадськості та трудового колективу представляли різні групи. В ЗУ «Про повну загальну середню освіту» ці групи об’єднані в одну, що в цілому зменшує їх представництво в складі конкурсної комісії. Такі зміни по різному оцінюються як експертами в сфері освіти, так і експертами-практиками територіальних громад.
Значення демократичних процедур при виборі керівника закладу освіти важко переоцінити, особливо в умовах надання автономії школам, адже саме від управлінських якостей керівника залежить ефективність роботи закладу освіти, його здатність повноцінно впровадити академічну, кадрову, організаційну та фінансову автономії. Особливості реалізації автономії закладом освіти, обсяги завдань, що постають перед його керівником – розкрито в методичних рекомендаціях «Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи» (дод.2).

Розробка положення про конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти відповідно до вимог ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Досвід Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області

В 2016 році в Солонянській ТГ було розроблене перше Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти (далі Положення про конкурс). В зв’язку із прийняттям ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в процедурі проведення конкурсного відбору відбулися суттєві зміни, що вимагало внесення змін та затвердження нової редакції Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти. З цією метою були реалізовані такі кроки:

1. Проведено аналіз змін законодавства та оцінка відповідності затвердженого в громаді Положення про конкур вимогам нового Закон України «Про повну загальну середню освіту».
2. Розроблено зміни до Положення про конкурс. Згідно результатів аналізу законодавства визначено, що суттєвих змін зазнає порядок формування конкурсної комісії. Також прийнято рішення удосконалити процедуру оцінки кандидатів на відповідних етапах конкурсного відбору.
3. На чергову сесію селищної ради подано на розгляд проект рішення «Про затвердження Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської селищної ради» (дод. 3).

На думку начальниці відділу освіти Солонянської ТГ підхід до формування конкурсної комісії в новому Законі України «Про повну загальну середню освіту» має переваги. Як показує практика громади, в закладах освіти є високі ризики формального підходу до визначення представників, від педагогічного та батьківського колективу, яких рекомендовано включити до складу конкурсної комісії, особливо коли час проведення конкурсу припадає на літній період.
В новому положенні про конкурс в Солонянській ТГ до складу конкурсної комісії включені: представники засновника; представники від депутатської комісії селищної ради з питань соціального захисту населення, освіти, культури та спорту, охорони здоровя, представники від управління державної служби якості освіти у Дніпропетровській області, представник від первинної профспілкової організації закладу загальної середньої освіти, на посаду керівника якого оголошено конкурс, представники громадських об’єднань керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської ТГ. Щодо останнього, то в громаді проводиться робота над легалізацією громадського об’єднання керівників закладів освіти, що передбачає реєстрацію громадського об’єднання в органах юстиції.
Особливої уваги заслуговує процедура оцінки кандидатів розроблена в Солонянській ТГ (дод. 4). Звернемо увагу на ключові аспекти. Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:

– перевірки знань законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;
– перевірки професійних компетентностей шляхом письмового вирішення ситуаційного завдання;
– публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти (на 2 роки – для осіб, які раніше не обіймали посаду керівника закладу освіти та на 6 років – для осіб, які раніше обіймали посаду керівника закладу освіти).

Перевірка знань законодавства проводиться шляхом тестування, що триває не більше 60 хвилин у присутності членів комісії в кількості не менше двох третин від її затвердженого складу. Після складання тестування на знання законодавства кандидат підписує та проставляє дату вирішення тестових завдань. Оцінювання за такими критеріями:

– один бал за правильну відповідь;
– нуль балів за неправильну відповідь.

Максимальна кількість балів, які може отримати кандидат за підсумками тестування, становить 30. Результати фіксуються у протоколі. Кандидати, які за результатами тестування набрали 15 і менше балів, не допускаються до вирішення ситуаційного завдання та презентації перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, про що й зазначається у протоколі. Кандидати, які набрали 16 і більше балів, допускаються до вирішення письмового ситуаційного завдання.
Для оцінки та перевірки професійних компетентностей кандидатів шляхом вирішення ситуаційного завдання використовується чотирибальна система. Приклад ситуаційного завдання також затверджено у додатку до положення про конкурс (додаток5). Третій етап оцінки претендента здійснюється шляхом оцінки публічної презентації перспективного плану розвитку закладу освіти, наданого претендентами. Оцінка здійснюється конкурсною комісією за наступними критеріями:

1) актуальність;
2) прогностичність;
3) ефективність;
4) реалістичність;
5) повнота і цілісність плану;
6) рівень опрацювання;
7) соціальна відкритість;
8) культура оформлення плану розвитку.

Для оцінки презентації перспективного плану використовується чотирибальна система по кожному критерію оцінювання. Для оцінювання презентації перспективного плану розвитку закладу освіти розроблено спеціальний Аркуш оцінювання (додаток 2).
Детальніше із процедурою та критеріями оцінки можна ознайомитися у Положенні (додаток 3).

Додатки

Додаток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді.

Додаток 2 Автономія як шлях до ефективного менеджменту школи. Методичні рекомендації.

Додаток 3 Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти Солонянської селищної ради

Додаток 4. Аркуш оцінювання презентації перспективного плану розвитку закладу освіти

Додаток 5 Приклад ситуаційного завдання

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Moodle – 5 ключових питань

Додатки

MOODLE – 5 КЛЮЧОВИХ ПИТАНЬ

1. Що таке Moodle і для кого?

Moodle – освітня платформа відкритим вихідним кодом для створення віртуального освітнього середовища.

Moodle – використовується для он-лайн курсів, організації дистанційного навчання. Вона використовується як в практиці неприбуткових, так і комерційних організацій. Платформа Moodle – це платформа з відкритим вихідним кодом, безкоштовна для використання.

2. Чи використовується Moodle в практиці закладів загальної середньої освіти?

Так. В базі даних кращих практик управління освітою (дод.1) представлено практику Кам’янець-Подільського ліцею «Славутинка». За ініціативи керівника закладу платформу Moodle було впроваджено  в 2017 році. В 2020році це дозволило швидко та якісно організувати навчання в умовах епідеміологічної загрози.

Основні напрями використання платформи Moodle в школах:

• як бази для накопичення та систематизації навчального матеріалу,
• як ресурсу для поглибленого вивчення начальних предметів, окремих тем, на які бракує часу на звичайному уроці.
• як організацію додаткової допомоги учням, які довго хворіють, або роботи з учнями, які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу,
• як безкоштовний ресурс для допомоги батькам учнів, які обрали екстернатну чи сімейну форми навчання,
• як інструмент суттєвого зменшення паперового навантаження,
• як інструмент для швидкого доступу до інтерактивного матеріалу під час уроків,
• як інструмент допомоги адміністрації закладу – здійснення оперативного внутрішнього контролю за освітнім процесом,
• як інструмент для організації дистанційного навчання.
  

3. З чого розпочати?

• Обрати варіант розміщення платформи Moodle в інтернеті.
• Визначити її адміністраторів.
• Розробити структуру платформи Moodleдля з урахування цілей та особливостей роботи закладів освіти.
• Створити користувацьку базу.
• Провести навчання для розробників курсів (вчителів).
• Підготувати та розмістити навчальні курси.

Детальніше про кожен із кроків можна ознайомитися у додатках 1 та 2.

4. Які переваги використання платформи Moodle в практиці закладів повної загальної середньої освіти?

Використання платформи Moodle в практиці шкіл дозволяє:

Для адміністрації закладу:

• здійснювати оперативний внутрішній контроль за освітнім процесом,
• оптимізувати документообіг, зокрема зменшити паперове навантаження,
• сприяти рівному доступу до якісних освітніх послуг учням, які довго хворіють, або які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу.

Для педагогічних працівників:

• забезпечити надання додаткової допомоги учням, які довго хворіють, або які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу,
• підвищити якість освітніх послуг шляхом використання комбінованих методів навчання,
• оперативно адаптуватися до дистанційного навчання в умовах епідеміологічної загрози,   
• забезпечити допомогу батькам учнів, які обрали екстернатну чи сімейну форми навчання.

Для учнів:

• доступність навчальних матеріалів та засобів для спілкування у будь-який зручний час,
• можливість спілкуватися з вчителем через особисті повідомлення, чат, форум,
• отримувати нагадування про завдання, події по предметах що вивчаються в рамках шкільної програми,
• можливість переглянути результати тестів, краще зрозуміти критерії оцінювання, свої сильні та слабкі сторони,
• покращити рівень знань та психологічної підготовки до ЗНО,
• підготуватися до навчання у вузах, де платформа Moodle широко використовується для організації освітньо- виховного процесу.

5. Які виклики у впровадженні платформи Moodle в практику шкіл?
   • Виклики технічного характеру: низька якість інтернет-зв’язку, відсутність системи захисту від перепадів електроенергії для забезпечення безперебійної роботи техніки.
   • Відсутність належного технічного забезпечення обмежує можливості використання освітньої платформи Moodle для забезпечення комбінованого навчання.
   • Низька якість інформаційного наповнення курсів (предметів).
   • Низька якість роз’яснювальної роботи серед педагогів, щодо переваг використання освітньої платформи Moodle в освітньо-виховному процесі.
   • Технічні обмеження хостингу (зокрема обмеження кількості осіб, які можуть одночасно увійти в систему).

Додатки

Додаток 1 База данних кращих практик управління освітою в громадах

Практика: Підвищення якості освітніх послуг та організації освітньо-виховного процесу шляхом впровадження платформи MOODLE в роботу закладу освіти. Інновації  Кам’янець-Подільського ліцею І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради

Додаток 2 Козлова О.В. Освітня платформа MOODLE як найбільш доступне універсальне віртуальне навчальне середовище. / Козлова О. // Методика дистанційного навчання: збірник статей . – 2021. – С. 81 – 87.

Зміст

Надання фінансової автономії закладам освіти: 5 ключових питань

Додатки

Надання фінансової автономії закладам освіти: 5 ключових питань

1. Яка мета і які переваги надання фінансової автономії закладам освіти?

Ідея надання школам фінансової автономії не нова. Перші спроби її були у 2011 році Проте лише в період  впровадження реформи з децентралізації влади, прийняттям ЗУ Про освіту, що передбачає також організаційну та кадрову автономію закладів освіти, дозволили перейти від теорії до практики фінансової автономії .

Метою надання закладам освіти фінансової автономії є підвищення якості освітніх послуг, що досягається за рахунок підвищення ефективності управління, розвитку співпраці учасників освітньо-виховного процесу.

Серед переваг надання закладам освіти фінансової автономії можна виділити наступні:

• Підвищення якості освітніх послуг
• Підвищення фінансової грамотності керівників закладів освтіи
• Можливість самостійно укладати договори на придбання послуги і товарів
• Можливість самостійного прийняття рішень про напрями використання залишків освітньої субвенції.
• Підвищення мотивації до залучення додаткових фінансових ресурсів
• Реалізація заходів націлених на підвищення ефективності використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів. Зокрема це передбачає підвищення ефективності використання енергоресурсів
• Якісний контроль договірних відносин, оперативне рішення поточних проблем
• Розвиток співпраці учасників освітньо-виховного процесу.

2. Які виклики та ризики надання закладам освіти фінансової автономії?

• Нестача кваліфікованих кадрів, що може призвести перетворення директора на завідуючого господарською частиною.
• Зростання сфери відповідальності в керівників закладів освіти.
• Відсутність знань в сфері бухгалтерського обліку, тендерних закупівель
• Зниження якості навчання
• Зниження надходжень до місцевого бюджету, а отже неможливість виділення коштів на розвиток для автономних шкіл
• Зміна загальнодержавної політики .

3. Хто може ініціювати надання закладам освіти фінансової автономії ?
4. Засновник, або уповноважений ним орган
5. Директор школи
6. Піклувальна рада

4. Який алгоритм впровадження фінансової автономії в закладі освіти?

В цілому в алгоритмі надання закладам освіти фінансової автономії можна виділити такі складові:

1. Ініціювання надання закладам освіти фінансової автономії
2. Моніторинг вимог чинного законодавства, що регулює питання надання фінансової автономії закладам освіти
3. Обговорення ідеї надання закладам освіти фінансової автономії з директорами закладів освіти (у випадку, якщо ініціатива надходить від засновника).
4. Підготовка та прийняття рішення про надання закладам освіти фінансової автономії.
5. Внесення необхідних змін до статутів закладів освіти
6. Організація роботи закладу в умовах фінансової автономії

Детальніше про реалізацію кожного з зазначених етапів можна дізнатись ознайомившись із практикою  Балтської, Коростишівської, Овруцької та Пирятинської територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі їх реалізації.

5. Які існують підходи до організації обліку в фінансово-автономних закладах освіти?

Фінансова автономія закладу освіти передбачає самостійне ведення ним бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності. Реалізація цього завдання може бути у двох варіантах:

• Варіант 1 – шляхом введення посади бухгалтера (у великих закладах освіти 2-3 бухгалтера)
• Варіант 2- шляхом укладання угоди про надання послуг з організації та ведення бухгалтерського обліку між фінансово автономними закладами освіти та організацією, основним видом діяльності якої є надання послуг з бухгалтерського обліку та аудиту.

Детальніше особливості реалізації кожного із зазначених варіантів  можна дізнатись ознайомившись із практикою  Балтської, Коростишівської, Овруцької територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі їх реалізації

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Створення Комунальної установи «Центр з обслуговування освітніх установ та закладів освіти» Балтської міської ради Одеської області

Додаток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді Надання фінансової автономії закладу освіти. Досвід Коростишівської ОТГ

Додаток 3 База даних кращих практик управління освітою в громаді Автономія навчально закладу: практика Овруцької ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

Зміст

Електронний журнал: від теорії до практики впровадження  7 ключових питань

Додатки

Електронний журнал: від теорії до практики впровадження 7 ключових питань

1. Що таке електронний журнал?

Електронний класний журнал – це електронний документ загальноосвітнього навчального закладу в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм. Електронний класний журнал – є однією із основних складових системи електронного документообігу закладу освіти.

Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. (ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів. (ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг»)

2. Які переваги впровадження електронних журналів для учасників освітньо-виховного процесу?

Для адміністрації закладу освіти:

• Удосконалення освітнього менеджменту: швидкість пошуку і одержання інформації, м’який контроль відвідування занять та динаміки успішності учнів, підвищення якості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання.
• Підвищення рівня захисту персональних даних учнів.
• Зниження фінансових витрат на забезпечення паперового документообігу.

Для вчителів:

• Сприяє розвитку педагогіки партнерства.
• Підвищення ефективності використання робочого часу в частині ведення журналів, в тому числі можливість своєчасно робити необхідні записи  в журналі щодо досягнення учнів та їх участь в освітньому процесі в умовах дистанційного навчання.
• Підвищення об’єктивності оцінювання за рахунок ліквідація впливу людського чинника, адже вчитель під час оцінювання бачить успішність учнів виключно зі свого предмету.

Для учнів:

• Підвищення об’єктивності оцінювання. Під впливом об’єктивних та суб’єктивних чинників досягнення учнів, їх мотивація до вивчення різних предметів можуть коливатися. Оскільки педагог не бачить успішність учнів з інших дисциплін, то при виставленні оцінки він опирається виключно на власне професійне судження.
• Підвищення мотивації учнів до навчання.
• Сприяє розвитку навиків самостійної роботи.
• Розвиток цифрових компетентностей.
• Зручний доступ до домашнього завдання
• Підвищення якості взаємодії з вчителем в умовах дистанційного навчання або за вимушеної відсутності учнів під час занять в школі.

3. Яка законодавча основа впровадження електронних журналів та організації електронного документообігу ?

Законодавчу основу організації електронного обліку формують:

• ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Згідно п.4 ст 38 керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до вимог законодавства .
• ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». №36 від 2003 зі змінами. Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів. Визначає правила створення електронних документів.
• ЗУ «Про електронні довірчі послуги» – визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, він врегулює відносини у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації. Визначає правила створення електронних документів.
• Наказ Міністерства юстиції України від 11.11. 2014 №1886/5 «Про затвердження Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198. Цим документом встановлено загальні вимоги до впровадження електронного документообігу із застосуванням електронного цифрового підпису, організації роботи з електронними документами у діловодстві в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності
• Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти (далі Інструкія) затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 676. Інструкція встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти. Вона є основою для розробки закладами загальної середньої освіти власної інструкції з діловодства.
• Лист МОН № 1/9-596 від 03.10.2018 року «Лист-роз’яснення щодо застосування окремих положень Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти»
• Наказ МОН від 05.2011  № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності»
• Наказ МОН № 1096від 02.09.2020 року «Про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення класного журналу учнів початкових класів Нової української школи»

4. Хто може бути ініціатором впровадження електронних журналів та електронного документообігу в закладах освіти громад?
5. Орган управління освітою
6. Директор школи
7. Піклувальна рада

5. Чи обов’язкове ведення журналів у паперовому варіанті у випадку впровадження електронного документообігу?

Ні не обов’язкове. Згідно п.5 розділу І «Загальні положення»  Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти № 676., заклади можуть створювати документи тимчасового (до 10 років включно) строку зберігання лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення з урахуванням вимог законодавства України та цієї Інструкції.

6. Який алгоритм впровадження електронних журналів в закладі загальної середньої освіти?

Якщо рішення про впровадження електронних журналів ініційовано органом управління освітою , то алгоритм впровадження електронних журналів включатиме:

1. Аналіз нормативно-правової бази.
2. Прийняття рішення про впровадження електронного документообігу, що передбачає:
   1. Розробку та прийняття документу, що регулює впровадження електронних журналів в закладах освіти громади
   2. Затвердження плану графіку впровадження електронних журналів в закладах освіти громади.
   3. Проведення роз’яснювальної роботи серед керівників закладів освіти щодо переваг впровадження електронних журналів для визначення закладів освіти керівники яких підтримати реалізацію ініціативи.
3. Моніторинг потреб та посилення матеріально-технічної бази шкіл
4. Реалізація заходів націлених на впровадження електронного документообігу в пілотних школах
   1. Проведення презентацій переваг впровадження електронного документообігу для вчителів пілотних закладів освіти.
   2. Прийняття рішень педагогічними радами пілотних шкіл про впровадження електронного документообігу
   3. Затвердження педагогічними радами пілотних шкіл Положення про електронний класний журнал
   4. Затвердження педагогічними радами пілотних шкіл Інструкції з ведення електронного класного журналу
   5. Видання директорами пілотних шкіл наказу «Про організацію роботи та впровадження електронного журналу».

Детальніше про реалізацію кожного з зазначених етапів можна дізнатись ознайомившись із практикою  Полонської територіальної громади. Опис практики містить приклади документів, що були розроблені в процесі її реалізації.

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Впровадження електронного документообігу: досвід Полонської громади, Хмельницької області

Зміст

Розвиток позашкілля – точка перетину інтересів засновника та учнів громади

Практика  партнерства позашкілля та школи із досвіду Солонянської селищної територіальної громади Дніпропетровської області.

Партнерство позашкілля та школи – міжнародний довід.

Додатки

Розвиток позашкілля – точка перетину інтересів засновника та учнів громади

Які цілі реалізує засновник сприяючи розвитку позашкільної освіти в громаді?

• Підвищення якості, доступності освітніх послуг, їх відповідності запитам учнів.
• Через систему позашкільної освіти, в умовах воєнного стану та повоєнний період, діти, дорослі можуть отримати психологічну підтримку, позашкілля сприяє формуванню відчуттю приналежності до спільноти, допомагає швидкій адаптації в новій громаді, школі.
• Реалізує державну освітню політику на місцевому рівні, а також інші повноваження Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про освіту»

Як засновник може реалізувати вище перелічені цілі?

Перелічені цілі засновник може реалізувати шляхом створення ефективної структури позашкільної освіти та підтримки співпраці між школою та позашкілям. Згідно ЗУ «Про позашкільну освіту» структуру позашкільної освіти становлять:

• заклади позашкільної освіти;
• інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої;
• гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об’єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої;
• клуби та об’єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;
• культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи;
• фонди, асоціації, діяльність яких пов’язана із функціонуванням позашкільної освіти.

На структуру позашкільної освіти громад впливають різні чинники. Приклади того як в територіальних громадах створювалися центри позашкільної освіти, як формувалася структура позашкілля та співпраця із закладами освіти можна дізнатися із практик громад, що представлені в базі даних кращих практик управління освітою в громаді. Серед них практики Печеніженської селищної громади, Івано-Франківської області (додаток 1), Клеванської селищної громади Рівненської області (додаток 2), Вербківської сільської ради Дніпропетровської області (додаток 3), Гуменецької сільської територіальної громади Хмельницької області (додаток 4).

Які можливості створює партнерство школи і позашкілля?

1. Для учнів початкової школи
   1. Краще розвинути навички зокрема, з читання та математики. Про це свідчать результати міжнародні дослідження якості освіти PISA. Розвинені навички читання є однією з основних умов успішності учнів під час навчання у базовій школі.
2. Для учнів базової школи
   1. Підвищити мотивацію до навчання
   2. Закріпити здобуті під час навчання знання на практиці, адже під час позакласних занять вчитель не обмежений класно-урочною системою навчання, навчальною програмою.
   3. Розвинути навички комунікації, роботи в групах, критичного мислення, проведення досліджень, ораторського мистецтва.
   4. Визначитися із вибором профілю навчання у старшій школі.
   5. Отримати психологічну підтримку.
   6. Швидко адаптуватися, сформувати соціальні зв’язки в новій школі, громаді.
   7. Сприяє формуванню впевненості учнів у власних силах.
3. Для учнів старшої школи
   1. Отримати якісну довузівську підготовку.
   2. Розвинути, закріпити на практиці навики здобуті під час навчання в школі.
   3. Поглиблено вивчати шкільну програму, здобути навики проведення наукових досліджень
   4. Розвинути навички «навчання впродовж життя».
   5. Формування активної громадянської позиції.

Практика партнерства позашкілля та школи із досвіду Солонянської селищної територіальної громади Дніпропетровської області.

«Від самого початку створення громади ми ведемо мову про те, що позашкілля і школа це симбіоз, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти. Ми розвиваємо позашкілля для того, щоб дати дітям можливість розвивати не лише у форматі реалізації освітніх програм, а й надати дітям можливість реалізувати свої потреби, запити, здібності», – Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови Солонянської громади.

Освіта, в тому числі і позашкільна завжди були у фокусі уваги місцевої влади Солонянської територіальної громади. Партнерство позашкілля і школи в громаді має різні прояви та результати. Першим кроком на цьому шляху стала оптимізація шкільної мережі – створення опорної школи (додаток 5) та ЦДЮТ на її базі. Також на базі ліцею працює Дитячо юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Можливість відвідувати гуртки та секції, що відповідають інтересам, потребам учнів ставали вагомими аргументами при виборі школи для навчання. Непоодинокі випадки коли діти з інших населених пунктів громади, спочатку відвідували заклади позашкільної освіти, а потім ставали учнями Солонянського ліцею.

Сьогодні Структура позашкільної освіти Солонянської громади включає: гуртки, секції, клуби на базі закладів загальної середньої освіти, Центр дитячої та юнацької творчості (ЦДЮТ), Дитячо-юнацьку спортивну школу (ДЮСШ), мистецьку школу, КУ «Лідер». Варто зауважити, що в позашкіллі що в старшій профільній школі є гуманітарний напрям, еколого-натуралістичний; художньо-естетичний та  науково-технічнічний. Причина – профілі навчання в ліцеї та напрями роботи в ЦДЮТ, подібно як і в інших закладах, формуються відповідно до запитів, потреб, уподобань учнів.

Нижче представлено приклади партнерства позашкіля і школи в Солонянській територіальній громаді детальніше можна дізнатися із вебінару лінк на який подано у додатку 6..

Гурток археологія

Гурток створено за ініціативи Євгена Фещенко, вчителя історії ЗЗСО «Солонянський ліцей». Участь у гуртку дозволяє учням поглибити знання з історії здобуті під час навчання в школі. Гуртківці беруть участь в архіологічних експедиціях під час яких у них формуються навики проведення досліджень, розкопок, роботи в команді, формує в учнів проактивну громадянську позицію. Так, учасники гуртка ініціювали проведення інтерактивних екскурсій Солонянською громадою з метою популяризації археології та історії громади. Ними організовано першу інтерактивну виставку, експонати якої надані колекціонерами громади і представляли різні історичні періоди від часів палеоліту до 24 лютого 2022 року.

Організація проектного навчання

Метод проектного навчання – це метод, навчаючись за яким, учні, певний час досліджуючи і реагуючи на справжні, цікаві та складні питання, отримують потрібні знання та навички. Метод широко використовується, зокрема при вивченні біології у Солонянському ліцеї. Як зазначає Вікторія Сидоренко, учителька біології ЗЗСО «Солонянський ліцей», метод дозволяє здійснювати ранню профорієнтацію учнів, розвиває навички роботи в команді, ухваленню спільних рішень, відповідальності, проведенню досліджень інтерпретації їх результатів. Презентація результатів дослідження  проводиться безпосередньо на уроці, якщо проект був короткостроковим, або ж у позаурочний час, під час участі у всеукраїнських конкурсах, або під час захисту робіт МАН, якщо проект був тривалим.

Успіх застосування методу проектного навчання базується на трьох складових: дотриманні етапів реалізації проекту, залучення учнів на кожному етапі проекту, співпраця з викладачами вищих учбових закладів. Зустріч із науковцями вузів відбувається у позаурочний час. Під час таких занять учні отримують навички по відбору тканин органів для проведення гістологічних зрізів та їх мікроскопування, вчяться відбирати кров, правильно виготовляти мазки крові, фіксувати їх та фарбувати. Застосування методу проектного навчання дозволяє сформувати в учнів навички написання науково-дослідницьких робіт та тезисів.

Клуб «Дебати»

Клуб створено за ініціативи Євгена Фещенко, вчителя історії ЗЗСО «Солонянський ліцей». Як зазначає Євген Фещенко – сучасне викладання історії передбачає формування в учнів навиків критичного мислення, аналізу, формування власного погляду на ті чи інші історичні події. Програма з історії дуже об’ємна і під час уроків не завжди вдається сформувати всі необхідні навички. Саме тому виникла ідея на базі позашкілля створити клуб «Дебати» який і поєднав шкільне навчання та позашкілля. Клуб «Дебати» став основою що дозволила поступово впроваджувати елементи розвиваючого навчання, ораторського мистецтва. Клуб має два напрями: вільна дискусія, дебати. Учні під час занять навчаються мистецтву ведення діалогу, розвивають світогляд, навчаються шукати компроміс та відстоювати власну точку зору, проводити дослідження, діяти неупереджено, працювати в команді, критично мислити. В умовах воєнного стану робота клубу «Дебати» допомагає учням з числа  внутрішньо переміщених осіб соціалізуватися, віднайти однодумців. Популярність клубу «Дебати» збільшується, від моменту свого заснування клуб виріс в чотири рази

STEAM

STEAM об’єднує п’ять дисциплін в одну систему де задіяні прикладні і міждисциплінарні підходи навчання для підготовки дітей до професій майбунього. «Через гурткову діяльність учні навчаються керувати та програмувати зібраних власними руками моделей, активно розвивають уяву та навчаються мислити творчо. Конструювання техніки – це процес, де треба проявляти фантазію, витримку, терпіння, вчить одночасно розбиратися з великою кількістю деталей, працювати в команді. STEAM – це також рання профілізація», – Юрій Антонюк, вчитель інформатики ЗЗСО «Солонянський ліцей». Ще  одним із напрямів STEAM лабараторії є проект Minifinomenta – елементарні фізичні досліди. Для Minifinomenta вчителі ліцею зробили прилади, що ілюструють фізичні та хімічні явища навколишнього світу: коливання, тертя, рух та ін. Прилади використовуються в позашкіллі, це дозволяє зацікавити учнів вивчати предмети глибше, допомагає із вибором профілю навчання та професією у майбутньому.

Майбутнє позашкілля Солонянської територіальної громади, як зазначає Ірина Грекова, перша заступниця Солонянського селищного голови Солонянської територіальної громади, у розвитку напрямів роботи закладів позашкільної освіти. Так в громаді на базі ЦДЮТ створено Центр активності громадян. Завданнями центру є залучення мешканців громади різного віку до співпраці, прийняття рішень, підтримка місцевих громадських ініціатив, створення клубу «Дебати» для дорослих, розвиток навиків учнів у написанні проектів, розвиток навичок фінансової грамотності у мешканців громади різних вікових груп.

Партнерство позашкілля та школи – міжнародний довід.

Особливістю позашкільної освтіи в Данії та Польщі є те, що вона проводиться поза школою. В якості центрів позашкільної освтіи виступають: музеї; центри підтримки освіти (наприклад Центр науки Коперника у Варшаві); бібліотеки; будинки культури. Однією із характеристик притаманних позашкільній освіті як Данії, так і Польщі є те, що вона орієнтована на індивідуальні потреби учнів і базується на проектному підході. В різних закладах можна реалізувати різні проекти:

Університети. В Польщі всі університети мають додаткові курси для учнів. Щорічно  в університетах учні ліцею можуть обрати і записатися на курс який їх цікавить. Під час занять застосовується академічний підхід до проведення досліджень. Під час таких занять учні можуть займатися генетикою, хімією, працювати над власними інженерськими проектами. Важливою засадою такої роботи є наявність знань, що допоможуть у реалізації таких проектів.

Музеї. Музеями організовуються спеціальні курси наприклад приготування їжі. Під час таких занять учні вивчають приготування їжі з історичної точки зору. В цьому процесі важливі знання з хімії, біології. Розробники курсів пов’язують різні дисципліни в одній тематиці

Центри науки. В центрах науки учні можуть реалізувати свої проекти. Одним із таких центрів є центр науки Коперника у Варшаві (додаток 7). Центр Коперника має різноманітні освітні простори. Центр робить науку доступною для дітей різного віку. Фахівцями центру розроблені програми для 5 груп: дошкільнят, учнів 1-3 класів (діти 7-9 років), учні 4-6 класів (діти 10-12 років), учні  7 і старших класів (діти 13-19 років). Пріоритетом для центру Коперника є робота з представниками освітнього середовища. Центр науки Коперника ініціює реалізацію проектів, програм самостійно, або ж долучається до ініціатив як міжнародних, так і загальнодержавних. Серед них:

• Клуб молодого дослідника – діти і молодь під наглядом здобувають знання і здобувають компетенції майбутнього. Програма є міжнародною, міждисциплінарною та охоплює всі освітні рівні. У Польщі та за кордоном існує майже 1000 клубів. Науковий центр Коперник – координатор програми – посилює розвиток КМО за підтримки Польсько-американської фундації свободи. Учасники клубу самі пропонують теми, які їх цікавлять, і за підтримки керівника клубу – вчителя чи вихователя – дослідницьким методом досліджують обрані питання. Перш за все, вони вчаться ставити запитання та будувати гіпотези, а під час експериментів вони дізнаються, що робити помилки є цінним, оскільки це вчить їх вирішувати проблеми. Предметом дослідження – в залежності від віку дітей – можуть бути досліди з магнітами, спостереження за Космосом або аналіз чистоти води в сусідній річці. Для цікавих і серйозних експериментів клубам не потрібні великі фінансові ресурси. Потрібні лише прості інструменти, дешеві та широкодоступні матеріали та предмети побуту. Клуб можна створити будь-де: на селі та в місті, в Польщі та за кордоном, у дитячому садку, школі, будинку культури чи бібліотеці.
• Наука для вас — спільна програма Міністерства освіти і науки та Наукового центру «Коперник». Його мета – популяризувати науку в школах, які мають обмежений доступ до наукових центрів. В рамках програми Центр Коперника організовує виставкові поїздки (Наукобус та O matmo!) та мобільний планетарій (Планетобус) до навчальних закладів по всій Польщі. Участь у програмі для школи безкоштовна. Візит не потребує змістовної підготовки з боку вчителів, заняття проводять педагоги Центру науки Коперника.
• Освітня програма «Майбутнє є сьогодні». Освітня програма спрямована як на учнів, так і на вчителів. Однією із її цілей – показати як сучасні технології можуть юути використані в освітньому процесі. Вчителів запрошують взяти участь в майстер класах, під час яких вони можуть ознайомитися із виставкою з експертами з Коперника, підготуватися до відвідування виставки і роботи з учнями у майбутньому. На сайті містяться матеріали, якими педагоги можуть скористатися.

Як зазначено на сайті центру науки Коперника, сама виставка про майбутнє. Вона не тільки представляє найновіші технологічні рішення, але й спонукає задавати питання, на які немає чітких відповідей. Чи можете ви подружитися з роботом? Чи безпілотний автомобіль безпечно доставить нас до місця призначення? Чи може штучний інтелект бути художником? Це складні задачі, які чудово підійдуть як теми для уроків: інформатика, природа, біологія, географія, філософія, етика, історія мистецтва, освіта безпеки та виховних уроків. Форма і зміст адаптовані до можливостей, потреб, способів діяльності, інтересів і мотивації школярів 13-19 років. Освітня програма «Майбутнє є сьогодні» тісно пов’язана з виставкою. Теми розроблених конспектів уроків стосуються тих же питань, що й експонати. На виставці можна побачити справжній автономний автомобіль, роботизовану дитину, голограму-партнера. Подивіться, як навчаються машини. Або навіть створити витвір мистецтва разом зі штучним інтелектом.

• Освітня програма ESERO. ESERO – це освітня програма Європейського космічного агентства ESA, спрямована на вчителів і учнів усіх освітніх рівнів. Освітня програма ESERO, що реалізується центром науки Коперника підтримує викладання науки – показує її в контексті знань про космос. Вона покликана надиханути молодь обирати у майбутньому професії, пов’язані з технікою та технологіями.

Офіс ESERO-Polska – це місце, де надихють молодих людей розвивати інтерес до точних наук у контексті дослідження космосу та де підтримують вчителів, пропагуючи активні методи навчання. Фахівці центру науки Коперника організовують ряд практичних занять, і їх плани уроків можна успішно використовувати на уроках. Досвід, натхненний дослідженням космосу, не тільки привабливий для учнів, але й полегшує розуміння багатьох явищ, які вивчаються в школі, таких як гравітація, оптичне випромінювання або танення льодовиків.

Додатки

Додаток 1 Практика Печеніжинської громади Івано-Франківської області Школи як осередки центру позашкільної освіти: досвід Печеніженської ОТГ База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (sklinternational.org.ua)

Додаток 2 Практика Клеванської громади Рівненської області Розвиток позашкільної освіти: досвід Клеванської територіальній громади  База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (sklinternational.org.ua)

Додаток 3 Практика Вербківської сільської ради Дніпропетровської області Практика впровадження партисипативного підходу при заснуванні центру позашкільної освіти в Вербківській об’єднаній територіальній громаді. База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (sklinternational.org.ua)

Додаток 4 Практика Гуменецької сільської територіальної громади Хмельницької області Організація позашкільної освіти у Гуменецькій сільській об’єднаній територіальній громаді  База даних кращих практик розділ «Позашкільна робота» (sklinternational.org.ua)

Додаток 5 Практика Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області Якісні освітні послуги в умовах децентралізації: практика створення опорного закладу освіти в Солонянській ОТГ  База даних кращих практик розділ «Створення опорних шкіл та профільна освіта в громадах» (sklinternational.org.ua)

Додаток 6 Вебінар «Партнерство позашкілля і школи як складова успіху старшої школи. Досвід Солонянської територіальної громади, Дніпропетровської області» https://www.youtube.com/watch?v=grIuSXPlu6g

Додаток 7 сайт Центр науки Коперника, Польща https://www.kopernik.org.pl/edukacja