Зміст

Проблеми і перспективи реформи старшої профільної школи

Як успішно реформувати старшу школу?

Вітчизняний досвід впровадження профільного навчання

Додатки

Проблеми і перспективи реформи старшої профільної школи

Формування нової мережі старших профільних шкіл – черговий етап реформи освіти і один із викликів для громад. Насамперед це пов’язано із:

• • • неефективністю мережі закладів освіти, що територіальні громади отримали в спадок від районних рад. Оптимізація – пов’язана із необхідністю прийняття непопулярних рішень та часто супроводжується протестами з боку мешканців громади;
    • низьким рівнем підтримки реформи старшої профільної школи мешканцями, депутатами територіальних громад внаслідок поганої поінформованості про необхідність (причини), суть та наслідки реформи старшої школи;
    • поширена формальна практика профільного навчання (школи із універсальним профілем). Як наслідок, нерозуміння мешканцями громад необхідності змін та обмеження прав учнів у виборі того профілю, що відповідає їх реальним потребам;
    • ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в редакції від 01.08.20 р. обмежує можливості територіальних громад із населенням менше 50 тис. приймати рішення про утворення комунальних ліцеїв (розглядається можливість змін цією норми закону).

Зазначене викликає чимало питань, чуток та спроб дискредитувати реформу старшої профільної школи та реформу освіти в цілому. В таких умовах особливо важливим є розуміння перспектив та можливостей, які надає реформа, серед них слід виділити:

• • • забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг, вирівнювання шансів учнів сільських, селищних та міських територій у здобутті вищої освіти;
    • підвищення якості освіти за рахунок: залучення висококваліфікованих, вмотивованих педагогічних кадрів; зростання відповідальності учнів за результати навчання внаслідок можливості самостійно обрати предмети певного профілю для вивчення;
    • оптимізація навчального навантаження, що в свою чергу буде мати позитивні наслідки для здоров’я учнів, вивільнення часу для ідентифікації учнями власного потенціалу та здібностей через участь у позашкіллі;
    • підвищення мотивації учнів до навчання внаслідок можливості більш глибокого вивчення предметів, що потрібні учням для їх майбутнього;
    • ефективність використання ресурсів;
    • модернізація матеріально-технічного забезпечення закладів освіти.

З метою підтримки впровадження реформ шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» у партнерстві із SOLIDARITY FUND при експертно-організаційній підтримці Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА, Асоціації ОТГ, виконавчого комітету Славутської міської ради проведено регіональний форум «Профільна освіта. Виклики та стратегії». Під час заходу проведено експертне обговорення актуальних питань впровадження профільної освіти, викликів пов’язаних з цим процесом, шляхів їх вирішення, обміну досвідом Швеції, Польщі та України визначення заходів необхідних для впровадження якісних змін в управлінні освітою. За результатами роботи форуму видано методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення» (дод.1).

Як успішно реформувати старшу школу?

Реформа старшої профільної школи є складовою державної політики в сфері освіти. Відповідальність за її реалізацію на місцях покладено на органи місцевого самоврядування. Відсутність ефективної нормативно-правової бази, яка б регулювала функціонування старшої профільної школи сьогодні ставить перед територіальними громадами чимало питань:

• • • • Як успішно реформувати старшу профільну школу? Як запровадити профільну освіту не для «галочки», а для учнів?
      • Який алгоритм дій?
      • Як визначити школи на базі яких буде створено ліцеї?
      • Які особливості міжнародного досвіду організації профільної освіти?
      • Яка роль місцевої влади у розбудові профільних ліцеїв ?
      • Як оцінити ефективність профільного навчання?

Секрети успішного запровадження профільної освіти розкрито у публікаціях  експертів проекту і ось деякі з них.

1. 1. Хочете запровадити профільну освіту – Моделюйте! Метод моделювання простий та ефективний інструмент в управлінні. Процес моделювання складається з трьох етапів, під час яких вивчають та оцінюють мету та завдання профільного навчання та умови, за яких його реалізують (аналітичний етап); вивчають засоби і форми моделювання (перспективний етап); реалізують задум і відтворюють на практиці розроблений проєкт профільного навчання (виконавчий етап) (дод. 2). Із особливостями моделювання, заходами, що мають бути реалізовані засновником та школою для запровадження профільної освіти детальніше можна ознайомитися у публікаціях експертів проекту за лінками в дод.1 та дод.2
   2. Дійте згідно алгоритму! Для якісної та ефективної організації профільного навчання експерти проекту рекомендують дотримуватися такого алгоритму дій (дод. 1):

• • ініціювання процесу (Департамент/управління освіти і науки ОДА, місцеві органи управління освітою;
  • комплексний аналіз ситуації;
  • фахові консультації;
  • моделювання нової мережі старшої школи;
  • проведення кампанії інформування і громадських слухань;
  • прийняття політичного рішення щодо реалізації Плану дій із організації профільного навчанням;
  • інтеграція Плану дій з організації профільного навчання в загальну Стратегію розвитку освіти громади/регіону;
  • розробка завдань і пакету проектів щодо залучення необхідних ресурсів на організацію профільного навчання згідно з Планом дій.

Детальніше про особливості реалізації кожного із елементів алгоритму можна ознайомитися за лінками у додатку 1.

1. 3. Обирайте виважено! Непростим завданням для громад є визначення школи на базі якої буде створено ліцей. Для його вирішення скористайтеся 15 індикаторами (с.19 дод. 1, дод.4, 5). ці ж індикатори можуть бути використані для оцінки ефективності профільного навчання.
   4. Навчайтеся впродовж життя! Вивчення міжнародного досвіду посилює спроможність громад організувати якісне профільне навчання та сформувати ефективну систему управління освітою в цілому. Детальніше із інформацією можна ознайомитися у розділі «Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі», а також за лінком у дод.1
   5. Мисліть глобально – дійте локально! Одним із етапів в алгоритмі організації профільної школи є «Інтеграція Плану дій з організації профільного навчання в загальну Стратегію розвитку освіти громади/регіону». Особливості стратегічного планування представлено в пораднику «Стратегія розвитку освіти» (дод.6) та відповідному розділі цього ресурсу.

Процес реформи старшої профільної школи тісно пов’язаний із питанням оптимізації і, як зазначалося раніше, це один із викликів цієї реформи. У його вирішені будуть корисні розділи цього ресурсу «Оптимізація від А до Я» та «Практична гра оптимізація та експертна підтримка громад».

Вітчизняний досвід впровадження профільного навчання

Славутська міська громада створена у вересні 2018 року. Впродовж першого року в сфері освіти громади реалізовано чимало змін. Так в період з листопада 2018 по квітень 2019 р. затверджено та реалізовано план дій щодо організації мережі старшої школи в громаді. Практика громади особливо цікава тим, що при її реалізації органом управління освіти були напрацьовані всі необхідні локальні нормативно-правові акти та була чітко витримана методична послідовність на кожному етапі формування ефективної мережі для профільного навчання (дод. 1, 7).

Для забезпечення політичної підтримки процесу організації профільного навчання шляхом модернізації мережі старших шкіл громади, були реалізовані такі кроки:

• Крок 1. Проведення аналізу організації профільного навчання закладами освіти громади.
• Крок 2. Підготовка на основі здійсненого аналізу структурованого звіту та проекту плану дій на найближчі 3 роки.
• Крок 3. Ознайомлення голови громади, керівництва обласного департаменту освіти, інших релевантних посадових осіб з напрацьованими документами.
• Крок 4. Підготовка і прийняття відповідного правового документу (розпорядження голови або рішення виконавчого комітету) щодо створення комісії і початку процесу організації ефективного профільного навчання.

Особливості реалізації кожного із зазначених кроків розкрито в методичних рекомендаціях (дод.1) та базі даних кращих практик управління освітою (дод.7).

Додатки

1. 1. Методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення»
   2. Як запровадити профільну освіту не для «галочки», а для учнів?
   3. Як навчатимуться 10-11(12) класи: проблеми й перспективи профільної освіти.
   4. Як освітнім управлінцям визначити, з яких шкіл зробити профільні ліцеї.
   5. Як будуть визначати, з яких шкіл зробити профільні ліцеї: з’явилися рекомендації.
   6. Стратегія розвитку потенціалу громад в сфері управління освітою.
   7. Практика Славутської територіальної громади «Впровадження профільного навчання: досвід Славутської громади» База даних «Кращі практики управління освітою в громадах»
   8. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
   9. Мозкова атака. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
   10. Продовження тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
   11. «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
   12. Комунікація із зацікавленими сторонами
   13. Створення освітніх округів для забезпечення ефективного та якісного профільного навчання на засадах міжмуніципального співробітництва ОМС.

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі

Додатки

Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі

Вивчення зарубіжного досвіду дозволяє нам зрозуміти, які принципи, цінності та інструменти були використані для досягнення цілей сталого розвитку, в тому числі в сфері освіти. Зокрема, досвід Швеції та Польщі ми можемо побачити в концепції НУШ. Так, в основі Шведської системи освіти виділяють вісім принципів:

1. 1. Вивчення рідної мови;
   2. Вивчення іноземних мов;
   3. Оволодіння математикою, основами науки і техніки;
   4. Новітні технології;
   5. Навчання вмінню вчитися протягом життя;
   6. Природничі науки;
   7. Розвиток ініціативності та підприємництва;
   8. Виховання патріотизму, культурної освіченості та терпимості.

З 2015 року експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» застосовувався підхід поетапної апробації міжнародних практик в управлінській діяльності громад в сфері освіти. Це стало передумовою розробки стратегії впровадження ефективного управління освітою в громадах (дод. 1).

В процесі реалізації стратегії впровадження ефективного управління освітою в громадах відбулося 15 навчальних візитів в Польщу в яких взяло участь 200 представників із 165 громад. Візити були організовані SKL International у партнерстві з SOLIDARITY FUND та U-LEAD з Європою.

Співпраця шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні та SOLIDARITY FUND була продовжена, що передбачало проведення 4 регіональних форумів. Заходи проведені  з метою експертного обговорення актуальних викликів в сфері управління освітою, обміну досвідом Швеції, Польщі та України, визначення заходів необхідних для покращення управління освітньою діяльністю у закладах освіти. Перший форум «Профільна освіта: виклики та стратегії» був присвячений питанням реформі старшої профільної школи. За результатами роботи форуму підготовлено методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення» (дод.2). Методичні рекомендації є унікальним продуктом, що використовуються в процесі підготовки та реалізації реформи старшої профільної школи міністерством освіти і науки України, керівниками органів управління освітою місцевих рад та обласних адміністрацій.

Реформа старшої профільної школи – одне із пріоритетних завдань для України. В різних країнах здобуття профільної освіти має свої особливості. Здобуття профільної освіти в Швеції можливе за програмами трьох типів:

• • Професійні програми.
  • Технічні програми.
  • Академічні програми.

В Швеції широкий перелік профілів для навчання, вони затверджуються державою. Тривалість навчання становить три роки. Навчання за професійними чи технічними програмами не обмежує права здобувачів освіти продовжити навчання у вищих учбових закладах.

Близьким для України є Польський досвід, він презентований в методичних рекомендаціях «Старша профільна школа: кроки до становлення» (с.10 дод.2). Як зазначають автори методичних рекомендацій важливим елементом формування профільної школи, зокрема в Польщі, є відповідність цілей навчання вимогам сучасного ринку праці. До 2015 року цілі освіти в Польщі відповідали рекомендаціям Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). З 2012 по 2019 рр. система загальної середньої освіти Польщі була представлена на трьох рівнях: І- базова школа, ІІ – гімназія, ІІІ – загальноосвітні ліцеї, технікуми, професійні школи. В 2019 році відбулися зміни і залишилося два рівні: І – базова школа, ІІ – загальноосвітні ліцеї, технікуми, галузеві школи І та ІІ ступенів. Під час навчальних візитів в заклади освіти Польщі виникало природнє запитання, якщо в Польщі в 2019 році вирішили змінити систему, то який із варіантів реформування системи освіти є кращим. Директори шкіл, зазначали, що система, яка діяла в період з 2013 по 2019 рр. довела свою ефективність і зміни, що відбулися мали суб’єктивне підґрунтя. Окрім того, керівники закладів освіти відзначали, що непростим етапом у впроваджені профільної освіти в Польщі було питання оптимізації. Проте, формування мережі закладів освіти відповідно до потреб громади, з урахуванням демографічної ситуації є однією із базових умов в процесі підвищення якості освітніх послуг та забезпечення рівних прав дітей на здобуття якісної освіти. процес оптимізації є викликом для органів місцевого самоврядування у будь-якій країні. Як заручитися підтримкою мешканців громад і якісно змінити мережу закладів освіти? відповідь не це запитання ви можете знайти у розділах «Оптимізація від А до Я», «Практична гра Оптимізація та експертна підтримка громад».

Під час форуму «Старша профільна школа: кроки до становлення» Aleksander Ławiński, експерт Wojewódcki ośrodek Doskonalenia Nauczycieli (Обласний центр Підвищення кваліфікації вчителів), зазначив, що результати профілізації ліцеїв в Польщі дозволяють дати такі рекомендації:

1. 1. З польського досвіду випливає, що ефективні з точки зору навчання 3-4 річні загальноосвітні ліцеї з академічним профілем, розширеним на ключові для даного напряму шкільні сфери/предмети ;
   2. Виявилось корисним доповнення пропозиції ліцеїв додатковими факультативними заняттями (позаурочні, позашкільні), пов’язаними з тематикою профілю ;
   3. В умовах зростаючої мобільності кандидатів доречно використати профілювання/розширення для реклами школи і формування її іміджу ;
   4. В умовах демографічної кризи і низькою наповнюваності класів треба розглянути можливість спеціалізації ліцеїв за допомогою профілювання і скоординувати місцеву та регіональну освітню політику у частині мережі ліцеїв ;
   5. Польський досвід з професійним профільним ліцеєм свідчить про низьку придатність цієї моделі навчання;
   6. В умовах різноманітної пропозиції закладів професійної освіти (технікум, базова професійна школа/ галузева школа І і ІІ ступеня) профільні ліцеї мали труднощі з пошуком кандидатів, зацікавлених таким шляхом здобуття освіти.

Для детальнішого ознайомлення із профільною освітою в Польщі ви можете ознайомитися скориставшись методичними рекомендаціями (с.10-15 дод.2). Лінки на відеоматеріали першого регіонального форуму «Профільна освіта: виклики та стратегії» представлено у додатках 3-8.

Додатки

1. Стратегія розвитку потенціалу громад в сфері управління освітою
2. Методичні рекомендації ««Старша профільна школа: кроки до становлення»
3. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
4. Мозкова атака. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
5. Продовження тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
6. «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
7. Комунікація із зацікавленими сторонами
8. Створення освітніх округів для забезпечення ефективного та якісного профільного навчання на засадах міжмуніципального співробітництва ОМС

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів під час реформування старшої школи на місцевому рівні

Додатки

Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів під час реформування старшої школи на місцевому рівні?

Реформа старшої школи покликана підвищити якість та доступність освітніх послуг. Її реалізація на місцевому рівні – непросте завдання, яке пов’язане зі змінами, необхідністю прийняття непростих рішень. Як наслідок, дуже часто, при очевидних перевагах реформи старшої школи для учнів, з боку батьків, педагогів та депутатів такі зміни викликають несприйняття, супротив, прагнення відкласти їх впровадження на максимально можливий термін.

На місцевому рівні реформа старшої школи пов’язана зі змінами в мережі закладів освіти. Алгоритм впровадження таких змін представлено в посібниках «Нова школа в нових громадах» (додаток 1) та база даних кращих практик управління освітою в громадах» (додаток 2). Кращі практики громад свідчать – без політичного лідерства, без діалогу з громадськістю – зміни неможливі. Як наслідок, головним питанням, що постає перед начальниками органів управління освітою (ОУО) як  переконати голову громади, батьків, вчителів у необхідності змін, та заручитися їх підтримкою?

Для відповіді на ці питання важливо розуміти причини опору змінам. Можна виділити чотири базові причини[1]:

• невизначеність, яке часто призводить до занепокоєння, роздратування, конфліктів тощо;
• розбіжності між особистісними інтересами окремих груп працівників;
• відмінності у сприйнятті інформації;
• очікування можливих втрат, наприклад соціальних зв’язків, статусу, посади, матеріальної чи моральної винагороди тощо

Для усунення цих причин необхідна якісна інформаційно-роз’яснювальна робота.  Поєднання досвіду громад (додаток 2), напрацювань експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (додаток 1, 3), та підходу реалізованому в моделі ADKAR визначено модель ефективного впровадження змін – «Трикутник змін», вона містить три складових:

1. Збір інформації.
2. Знання як діяти
3. Закріплення змін

Розглянемо зміст кожної зі складових.

1. Збір інформації. Реалізація цієї складової передбачає:
   1. Визначення як різні цільові групи (голова громади, батьки, вчителі, учні, депутати) оцінюють теперішнє положення і необхідність змін, як ними сприймається проблема, чи поширюється неправдива інформація, чутки і які.
   2. Визначення які пріоритети, цінності, побоювання різних цільових груп. На кого і як вплинуть зміни пов’язані зі створенням старшої  профільної школи, що отримають стейкхолдери.
   3. Визначення лідерів думок в громаді, людей підтримка яких сприятиме впровадженню змін, забезпечить підтримку більшості.
   4. Проведення аналізу мережі закладів освіти громади, підготовка інформації щодо відмінностей навчання у профільних та звичайних класах.

Отримана інформація дозволяє розробити ефективну інформаційну кампанію, визначити аргументи, які будуть переконливими для кожної із цільових груп. Так, практика Красилівської територіальної громади (додаток 4) свідчить, що ключовими для голови громади були 5 аргументів:

• Зменшення попиту на послуги репетиторів. Вибір цього аргументу продиктований тим, що до голови громади та відділу освіти надходили скарги від батьків що в школах викладають так, що учні вимушені звертатися до послуг репетитора, щоб підготуватися до ЗНО
• Підвищення якості освіти шляхом формування команди потужних фахівців. Цей аргумент давав відповідь на питання хто буде втілювати зміни і як будуть визначені фахівці, які втілюватимуть ідею реформи старшої профільної школи на місцевому рівні.
• Вимоги законодавства. Голова громади, в межах визначених повноважень, покликаний забезпечити реалізацію реформ на місцевому рівні. Саме тому для голови громади важливим є узгодження місцевої та загальнодержавної політики в сфері освіти, контроль за прийняттям рішень в межах правового поля .
• Створення ширших можливостей для поліпшення матеріально-технічної бази закладу, необхідного для здобуття профільної освіти. Вибір цього аргументу викликаний тим, що забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти, створення необхідних умов для виховання дітей, їх професійної орієнтації є власними повноваженнями сільських, селищних, міських рад.
• Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Ресурс громад обмежені. Джерелами фінансування повної загальної середньої освіти є місцевий та державний бюджети. Створення старшої профільної школи сприяло формуванню ефективної мережі закладів освіти громади. Створювалися передумови для формування залишків освітньої субвенції, що розширювало можливості громади профінансувати відповідні види витрат не за рахунок місцевого бюджету, а за рахунок освітньої субвенції.

Важливо! Послідовність подачі аргументів має значення. Так, голова Красилівської громади неодноразово акцентувала увагу підлеглих на тому, що зміни повинні підвищувати якість життя населення, якість послуг, що надаються для них, а не заради економії коштів. Саме тому питання щодо коштів було останнім і акцент в ньому робився саме на ефективності їх використання, а не на економії як такій.

2. Знання як діяти – другий елемент трикутника змін. Його реалізація передбачає вивчення досвіду громад, які реформували старшу школу та розробка та реалізація власного плану дій.. Досвід громад свідчить, що найменш обізнаними з причинами реформи старшої школи, вимогами законодавства та можливостями, що надає якісна профільна освіта для учнів є батьки. Водночас вони є найбільш впливовою групою на прийняття управлінських рішень.

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи передбачає:

1. Розміщення публікацій в регіональних ЗМІ, на сайті ОУО, соціальних мережах
2. Проведення анкетування думки батьків та учнів, дев’ятих класів щодо продовження навчання в старшій профільній школі
3. Створення на сайті відділу освіти інформаційного розділу «Старша профільна школа».

Детальніше про особливості проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків, депутатів, голів громад можна дізнатися скориставшись:

• Базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 4,5).
• Посібником «Старша профільна школа: кроки до становлення» (додаток 3).

Важливо! Як показує практика, під час проведення обговорень, громадських слухань, дієвим є підготовка та роздача інформаційних буклетів для учасників зустрічей.

3. Закріплення змін. Реалізація цього елементу передбачає моніторинг результатів та регулярне інформування учасників освітньо-виховного процесу, голови громади та мешканців про успіхи та досягнення. Зазначене дозволить визначити напрями розвитку, позитивно впливатиме на мотивацію педагогів та учнів, довіру батьків до школи та сприятиме розвитку співпраці учасників освітно-виховного процесу. Крім того, під час діалогу з громадськістю місцева влада, переконуючи мешканців громади у необхідності змін, бере на себе зобов’язання, дає обіцянки, саме тому інформування про досягнуті результати є інструментом підвищення рівня довіри до місцевої влади.

Опір змінам є природнім явищем. Однак при правильному підході, що передбачає збір інформації для дослідження причин опору, вивчені досвіду колег та підготовці власного плану проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи, комунікаційної стратегії (знання як діяти) та популяризації досягнутих результатів (закріплення змін) опір змінам буде подолано.

Додатки

Додаток 1 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додатток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді

Додаток 3 Старша профільна школа: кроки до становлення. Методичні рекомендації. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2019. — 52 с.

Додатток 4 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Створення старшої профільної школи як основа формування спроможної освітньої мережі. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.

Додатток 5 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Впровадження профільного навчання: досвід Славутської ОТГ

[1] Воронков Д.К. (2010) Управління змінами на підприємстві: теорія та прикладні аспекти: монографія. Східноукр. нац. ун-т ім.В. Даля. Х. : ІНЖЕК, 340 c.

ЗМІСТ

Створення наукового ліцею у питаннях і відповідях.

Додатки

Створення наукового ліцею у питаннях і відповідях

1. Які нормативно- правові документи регулюють порядок створення наукового ліцею?

• Закон України «Про повну загальну середню освіту»
• Постанова КМУ «Про затвердження положення про науковий ліцей» від 22.05.19 № 438 (далі Положення №438)
• Постанова КМУ «Про затвердження ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» від 30.12.15р. №1187
• Закон України «Про вищу освіту», якщо науковий ліцей створюється закладом вищої освіти.

2. Хто може бути засновником наукового ліцею?

Засновником наукового ліцею, як закладу загальної середньої освіти можуть бути:

• згідно ст. 1 розділу 1 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника;
• згідно пункту 3 Положення №438 науковий ліцей може утворюватися закладом вищої освіти відповідно до ЗУ “Про вищу освіту”.

3. Які переваги отримує засновник, якщо науковий ліцей буде створено на базі вищого учбового закладу?

Підвищення якості освітніх послуг. Якість освітніх послуг залежить і від рівня кваліфікації педагогів і від матеріально-технічного забезпечення. В закладах вищої освіти всі педагоги мають досвід проведення науково-дослідних робіт, підготовки наукових статей, участі у наукових конференціях, тощо. Натомість для закладів загальної середньої освіти, що прагнуть бути ліцеями, залучення такого потужного науково-педагогічного складу  є непростим завданням. Також, вищі учбові заклади вже мають потужну, розвинену матеріально-технічну базу, обладнані лабораторії, все необхідне для проведення досліджень. Натомість для територіальних громад, які б хотіли стати засновниками наукових ліцеїв створення належної матеріально-технічної бази це додаткові витрати, фінансування яких, особливо в умовах воєнного стану, складне завдання. Як наслідок створення наукового ліцею на базі вузу надає ліцеїстам доступ до сучасного обладнання, що необхідне для досліджень, а також бути максимально залученими до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності.

Зниження витрат місцевого бюджету. Наприклад на базі Житомирської ТГ (м. Житомир) функціонує 5 закладів загальної середньої освіти приватної власності в яких навчається 691 учень та 2 наукові ліцеї в яких навчається 397 учнів (10-11 класи). Фактично це одна велика, або дві середні школи. Витрати на утримання цих закладів фінансуються за рахунок їх засновників, що є значною економією для місцевого бюджету.

Забезпечення відповідності освітніх послуг потребам споживачів.

4. Як фінансуються наукові ліцеї?

Наукові ліцеї засновниками яких є територіальні громади фінансуються з державного (за рахунок освітньої субвенції) та місцевого бюджетів. Якщо засновником наукового ліцею є вищий учбовий заклад державної форми власності, то його фінансування за рахунок освітньої субвенції статтею  не передбачено. Територіальні громади не мають законодавчих підстав для перерахунку частини освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників наукових ліцеїв засновниками яких є вищі учбові заклади державної форми власності. З викликом щодо фінансування наукового ліцею засновником якого є державний вуз зіштовхнулася Житомирська міська територіальна громада. У пошуку рішень Житомирською міською радою прийнято рішення фінансувати заробітну плату педагогічних працівників наукового ліцею за рахунок місцевого бюджету. Детальніше із практикою створення наукового ліцею в структурі вищого учбового закладу можна дізнатися скориставшись базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 1).

Варто зазначити, що одержувачами освітньої субвенції можуть бути приватні заклади загальної середньої освіти. Процедура та умови їх фінансування яких здійснюється згідно з постановою  Кабінету Міністрів України №6 від 14.01.2015 – «Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим».

Також, згідно статті 87 Бюджетного кодексу України з державного бюджету фінансуються наукові ліцеї, а також інші заклади спеціалізованої освіти (мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою), за умови що вони включені до переліку визначеним постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку державних закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, видатки на які здійснюються з державного бюджету» №928 від 11.11.2015р.

Такий стан справ щодо фінансування наукових ліцеїв станом на кінець 2022 року.

5. Чи може заклад загальної середньої освіти отримати статус наукового ліцею?

Так, якщо такий заклад відповідає вимогам до наукового ліцею визначених в Положенні №438. Для визначення відповідності закладу загальної середньої освіти визначеним у Положенні №438 вимогам директор такого закладу звертається до Державної служби якості освіти з ініціативою щодо проведення позапланового інституційного аудиту. За результатами позапланового інституційного аудиту заклад загальної середньої освіти може бути визначений засновником як науковий ліцей шляхом внесення змін до його установчих документів у порядку, визначеному законодавством.

6. Які вимоги до наукового ліцею?

Вимоги до наукового ліцею визначені у пункті 5 Положення №438. Ним передбачено, що науковий ліцей повинен:

1) мати укладений не менш як на три роки договір (угоду, меморандум) про співпрацю (співробітництво, спільну діяльність з навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності) у сфері науки із закладом вищої освіти або науковою установою та/або бути заснованим закладом вищої освіти;

2) мати у своєму складі методичні комісії відповідно до профілю/профілів навчання та/або за напрямом діяльності наукового ліцею;

3) забезпечити залучення до керівництва участю учнів у науковій, навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, конструкторській, винахідницькій, пошуковій діяльності не менше двох педагогічних працівників та/або наукових чи науково-педагогічних працівників (для яких науковий ліцей не є основним місцем роботи), які мають досвід підготовки до участі учнів у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, III етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук, міжнародних олімпіад;

4) забезпечувати здійснення освітнього процесу в обсязі не меншому, ніж 5 відсотків навчального навантаження учнів особами, які мають науковий ступінь, вчені звання або почесні звання “народний”, “заслужений”;

5) мати власну та/або орендовану матеріально-технічну базу для провадження наукової, навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності згідно з угодою щодо користування ресурсами лабораторій, фондів, музеїв, архівів тощо відповідно до профілю/профілів навчання та/або за напрямом діяльності наукового ліцею;

6) забезпечувати високу результативність участі учнів (або учнів разом з педагогічними працівниками цього наукового ліцею) в одному чи кількох видах діяльності: навчально-дослідницькій, дослідницько-експериментальній, науковій, конструкторській, винахідницькій, пошуковій за останні п’ять років;

7) мати стратегію розвитку закладу освіти не менш як на п’ять років

Вимоги підпунктів 5 і 6  не поширюються на заклади освіти, створені на підконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

7. При створенні наукового ліцею вимоги до нього мають бути витримані в цілому до закладу чи щодо кожного профілю окремо?

В Положенні №438 (додаток 2) чинному на кінець 2022 року виписані вимоги стосуються всього ліцею. Формальний підхід до виконання вимог створює ризик того, що по окремим профілям науковий ліцей може бути не забезпечений педагогічними працівниками та/або науковими чи науково-педагогічними працівниками (для яких науковий ліцей не є основним місцем роботи), які мають досвід підготовки до участі учнів у IV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів, III етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук, міжнародних олімпіад.

Ми поділяємо підхід реалізований зокрема в Житомирському університеті імені Івана Франка. Як свідчить практика закладу (додаток 1) при підготовці ліцензійної справи слід проводити аналіз кожного профілю окремо, особливу увагу приділяючи аналізу кадрового потенціалу. Кадровий склад працівників наукового ліцею формувався в розрізі профілів. При визначенні педагогів, які будуть залучені до роботи в науковому ліцеї враховувалися: стаж роботи, освіта, науковий ступінь, вчене звання, науково-методичні доробки.

8. Чи створення наукового ліцею вищим учбовим закладом надає пільги (переваги) випускникам такого ліцею при вступі на навчання до вишу – засновника наукового ліцею?

Ні, законодавство таких пільг не передбачає. З 2008 року вступ до вищих учбових закладів здійснюється за результатами ЗНО. Зовнішнє незалежне тестування створює рівні можливості для вступу учнів до вищих учбових закладів.

Довідково

Із прикладом створення наукового ліцею на базі вищого учбового закладу можна ознайомитися скориставшись базою даних кращих практик (додаток 1). Створення, підтримка створення наукових – одна із можливостей, що з’явилася в територіальних громад в рамках реформ, що проводяться в освіті. Підтримуючи реформу старшої школи, попри воєнний стан, територіальні громади продовжують реформувати мережу закладів освіти. Детальніше про те, як  впроваджуються такі зміни можна ознайомитися скориставшись розділом порталу «Ресурс освіти новим громадам» розділ «Оптимізація від Адо Я» та Базою даних кращих практик управління освітою в громаді

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Створення наукового ліцею в структурі вищого учбового закладу. Досвід Житомирського державного університету імені Івана Франка

Додаток 2 Постанова КМУ «Про затвердження положення про науковий ліцей» від 22.05.19 № 438 (далі Положення №438)