(3) Старша профільна школа

Зміст

Проблеми і перспективи реформи старшої профільної школи

Як успішно реформувати старшу школу?

Вітчизняний досвід впровадження профільного навчання

Додатки

Проблеми і перспективи реформи старшої профільної школи

Формування нової мережі старших профільних шкіл – черговий етап реформи освіти і один із викликів для громад. Насамперед це пов’язано із:

      • неефективністю мережі закладів освіти, що територіальні громади отримали в спадок від районних рад. Оптимізація – пов’язана із необхідністю прийняття непопулярних рішень та часто супроводжується протестами з боку мешканців громади;
      • низьким рівнем підтримки реформи старшої профільної школи мешканцями, депутатами територіальних громад внаслідок поганої поінформованості про необхідність (причини), суть та наслідки реформи старшої школи;
      • поширена формальна практика профільного навчання (школи із універсальним профілем). Як наслідок, нерозуміння мешканцями громад необхідності змін та обмеження прав учнів у виборі того профілю, що відповідає їх реальним потребам;
      • ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в редакції від 01.08.20 р. обмежує можливості територіальних громад із населенням менше 50 тис. приймати рішення про утворення комунальних ліцеїв (розглядається можливість змін цією норми закону).

Зазначене викликає чимало питань, чуток та спроб дискредитувати реформу старшої профільної школи та реформу освіти в цілому. В таких умовах особливо важливим є розуміння перспектив та можливостей, які надає реформа, серед них слід виділити:

      • забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг, вирівнювання шансів учнів сільських, селищних та міських територій у здобутті вищої освіти;
      • підвищення якості освіти за рахунок: залучення висококваліфікованих, вмотивованих педагогічних кадрів; зростання відповідальності учнів за результати навчання внаслідок можливості самостійно обрати предмети певного профілю для вивчення;
      • оптимізація навчального навантаження, що в свою чергу буде мати позитивні наслідки для здоров’я учнів, вивільнення часу для ідентифікації учнями власного потенціалу та здібностей через участь у позашкіллі;
      • підвищення мотивації учнів до навчання внаслідок можливості більш глибокого вивчення предметів, що потрібні учням для їх майбутнього;
      • ефективність використання ресурсів;
      • модернізація матеріально-технічного забезпечення закладів освіти.

З метою підтримки впровадження реформ шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» у партнерстві із SOLIDARITY FUND при експертно-організаційній підтримці Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА, Асоціації ОТГ, виконавчого комітету Славутської міської ради проведено регіональний форум «Профільна освіта. Виклики та стратегії». Під час заходу проведено експертне обговорення актуальних питань впровадження профільної освіти, викликів пов’язаних з цим процесом, шляхів їх вирішення, обміну досвідом Швеції, Польщі та України визначення заходів необхідних для впровадження якісних змін в управлінні освітою. За результатами роботи форуму видано методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення» (дод.1).

Як успішно реформувати старшу школу?

Реформа старшої профільної школи є складовою державної політики в сфері освіти. Відповідальність за її реалізацію на місцях покладено на органи місцевого самоврядування. Відсутність ефективної нормативно-правової бази, яка б регулювала функціонування старшої профільної школи сьогодні ставить перед територіальними громадами чимало питань:

        • Як успішно реформувати старшу профільну школу? Як запровадити профільну освіту не для «галочки», а для учнів?
        • Який алгоритм дій?
        • Як визначити школи на базі яких буде створено ліцеї?
        • Які особливості міжнародного досвіду організації профільної освіти?
        • Яка роль місцевої влади у розбудові профільних ліцеїв ?
        • Як оцінити ефективність профільного навчання?

Секрети успішного запровадження профільної освіти розкрито у публікаціях  експертів проекту і ось деякі з них.

    1. Хочете запровадити профільну освіту – Моделюйте! Метод моделювання простий та ефективний інструмент в управлінні. Процес моделювання складається з трьох етапів, під час яких вивчають та оцінюють мету та завдання профільного навчання та умови, за яких його реалізують (аналітичний етап); вивчають засоби і форми моделювання (перспективний етап); реалізують задум і відтворюють на практиці розроблений проєкт профільного навчання (виконавчий етап) (дод. 2). Із особливостями моделювання, заходами, що мають бути реалізовані засновником та школою для запровадження профільної освіти детальніше можна ознайомитися у публікаціях експертів проекту за лінками в дод.1 та дод.2
    2. Дійте згідно алгоритму! Для якісної та ефективної організації профільного навчання експерти проекту рекомендують дотримуватися такого алгоритму дій (дод. 1):
    • ініціювання процесу (Департамент/управління освіти і науки ОДА, місцеві органи управління освітою;
    • комплексний аналіз ситуації;
    • фахові консультації;
    • моделювання нової мережі старшої школи;
    • проведення кампанії інформування і громадських слухань;
    • прийняття політичного рішення щодо реалізації Плану дій із організації профільного навчанням;
    • інтеграція Плану дій з організації профільного навчання в загальну Стратегію розвитку освіти громади/регіону;
    • розробка завдань і пакету проектів щодо залучення необхідних ресурсів на організацію профільного навчання згідно з Планом дій.

Детальніше про особливості реалізації кожного із елементів алгоритму можна ознайомитися за лінками у додатку 1.

    1. Обирайте виважено! Непростим завданням для громад є визначення школи на базі якої буде створено ліцей. Для його вирішення скористайтеся 15 індикаторами (с.19 дод. 1, дод.4, 5). ці ж індикатори можуть бути використані для оцінки ефективності профільного навчання.
    2. Навчайтеся впродовж життя! Вивчення міжнародного досвіду посилює спроможність громад організувати якісне профільне навчання та сформувати ефективну систему управління освітою в цілому. Детальніше із інформацією можна ознайомитися у розділі «Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі», а також за лінком у дод.1
    3. Мисліть глобально – дійте локально! Одним із етапів в алгоритмі організації профільної школи є «Інтеграція Плану дій з організації профільного навчання в загальну Стратегію розвитку освіти громади/регіону». Особливості стратегічного планування представлено в пораднику «Стратегія розвитку освіти» (дод.6) та відповідному розділі цього ресурсу.

Процес реформи старшої профільної школи тісно пов’язаний із питанням оптимізації і, як зазначалося раніше, це один із викликів цієї реформи. У його вирішені будуть корисні розділи цього ресурсу «Оптимізація від А до Я» та «Практична гра оптимізація та експертна підтримка громад».

Вітчизняний досвід впровадження профільного навчання

Славутська міська громада створена у вересні 2018 року. Впродовж першого року в сфері освіти громади реалізовано чимало змін. Так в період з листопада 2018 по квітень 2019 р. затверджено та реалізовано план дій щодо організації мережі старшої школи в громаді. Практика громади особливо цікава тим, що при її реалізації органом управління освіти були напрацьовані всі необхідні локальні нормативно-правові акти та була чітко витримана методична послідовність на кожному етапі формування ефективної мережі для профільного навчання (дод. 1, 7).

Для забезпечення політичної підтримки процесу організації профільного навчання шляхом модернізації мережі старших шкіл громади, були реалізовані такі кроки:

  • Крок 1. Проведення аналізу організації профільного навчання закладами освіти громади.
  • Крок 2. Підготовка на основі здійсненого аналізу структурованого звіту та проекту плану дій на найближчі 3 роки.
  • Крок 3. Ознайомлення голови громади, керівництва обласного департаменту освіти, інших релевантних посадових осіб з напрацьованими документами.
  • Крок 4. Підготовка і прийняття відповідного правового документу (розпорядження голови або рішення виконавчого комітету) щодо створення комісії і початку процесу організації ефективного профільного навчання.

Особливості реалізації кожного із зазначених кроків розкрито в методичних рекомендаціях (дод.1) та базі даних кращих практик управління освітою (дод.7).

Додатки

    1. Методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення»
    2. Як запровадити профільну освіту не для «галочки», а для учнів?
    3. Як навчатимуться 10-11(12) класи: проблеми й перспективи профільної освіти.
    4. Як освітнім управлінцям визначити, з яких шкіл зробити профільні ліцеї.
    5. Як будуть визначати, з яких шкіл зробити профільні ліцеї: з’явилися рекомендації.
    6. Стратегія розвитку потенціалу громад в сфері управління освітою.
    7. Практика Славутської територіальної громади «Впровадження профільного навчання: досвід Славутської громади» База даних «Кращі практики управління освітою в громадах»
    8. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
    9. Мозкова атака. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
    10. Продовження тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання».
    11. «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
    12. Комунікація із зацікавленими сторонами
    13. Створення освітніх округів для забезпечення ефективного та якісного профільного навчання на засадах міжмуніципального співробітництва ОМС.

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі

Додатки

Міжнародний досвід: особливості профільної освіти в Швеції та Польщі

Вивчення зарубіжного досвіду дозволяє нам зрозуміти, які принципи, цінності та інструменти були використані для досягнення цілей сталого розвитку, в тому числі в сфері освіти. Зокрема, досвід Швеції та Польщі ми можемо побачити в концепції НУШ. Так, в основі Шведської системи освіти виділяють вісім принципів:

    1. Вивчення рідної мови;
    2. Вивчення іноземних мов;
    3. Оволодіння математикою, основами науки і техніки;
    4. Новітні технології;
    5. Навчання вмінню вчитися протягом життя;
    6. Природничі науки;
    7. Розвиток ініціативності та підприємництва;
    8. Виховання патріотизму, культурної освіченості та терпимості.

З 2015 року експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» застосовувався підхід поетапної апробації міжнародних практик в управлінській діяльності громад в сфері освіти. Це стало передумовою розробки стратегії впровадження ефективного управління освітою в громадах (дод. 1).

В процесі реалізації стратегії впровадження ефективного управління освітою в громадах відбулося 15 навчальних візитів в Польщу в яких взяло участь 200 представників із 165 громад. Візити були організовані SKL International у партнерстві з SOLIDARITY FUND та U-LEAD з Європою.

Співпраця шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні та SOLIDARITY FUND була продовжена, що передбачало проведення 4 регіональних форумів. Заходи проведені  з метою експертного обговорення актуальних викликів в сфері управління освітою, обміну досвідом Швеції, Польщі та України, визначення заходів необхідних для покращення управління освітньою діяльністю у закладах освіти. Перший форум «Профільна освіта: виклики та стратегії» був присвячений питанням реформі старшої профільної школи. За результатами роботи форуму підготовлено методичні рекомендації «Старша профільна школа: кроки до становлення» (дод.2). Методичні рекомендації є унікальним продуктом, що використовуються в процесі підготовки та реалізації реформи старшої профільної школи міністерством освіти і науки України, керівниками органів управління освітою місцевих рад та обласних адміністрацій.

Реформа старшої профільної школи – одне із пріоритетних завдань для України. В різних країнах здобуття профільної освіти має свої особливості. Здобуття профільної освіти в Швеції можливе за програмами трьох типів:

    • Професійні програми.
    • Технічні програми.
    • Академічні програми.

В Швеції широкий перелік профілів для навчання, вони затверджуються державою. Тривалість навчання становить три роки. Навчання за професійними чи технічними програмами не обмежує права здобувачів освіти продовжити навчання у вищих учбових закладах.

Близьким для України є Польський досвід, він презентований в методичних рекомендаціях «Старша профільна школа: кроки до становлення» (с.10 дод.2). Як зазначають автори методичних рекомендацій важливим елементом формування профільної школи, зокрема в Польщі, є відповідність цілей навчання вимогам сучасного ринку праці. До 2015 року цілі освіти в Польщі відповідали рекомендаціям Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). З 2012 по 2019 рр. система загальної середньої освіти Польщі була представлена на трьох рівнях: І- базова школа, ІІ – гімназія, ІІІ – загальноосвітні ліцеї, технікуми, професійні школи. В 2019 році відбулися зміни і залишилося два рівні: І – базова школа, ІІ – загальноосвітні ліцеї, технікуми, галузеві школи І та ІІ ступенів. Під час навчальних візитів в заклади освіти Польщі виникало природнє запитання, якщо в Польщі в 2019 році вирішили змінити систему, то який із варіантів реформування системи освіти є кращим. Директори шкіл, зазначали, що система, яка діяла в період з 2013 по 2019 рр. довела свою ефективність і зміни, що відбулися мали суб’єктивне підґрунтя. Окрім того, керівники закладів освіти відзначали, що непростим етапом у впроваджені профільної освіти в Польщі було питання оптимізації. Проте, формування мережі закладів освіти відповідно до потреб громади, з урахуванням демографічної ситуації є однією із базових умов в процесі підвищення якості освітніх послуг та забезпечення рівних прав дітей на здобуття якісної освіти. процес оптимізації є викликом для органів місцевого самоврядування у будь-якій країні. Як заручитися підтримкою мешканців громад і якісно змінити мережу закладів освіти? відповідь не це запитання ви можете знайти у розділах «Оптимізація від А до Я», «Практична гра Оптимізація та експертна підтримка громад».

Під час форуму «Старша профільна школа: кроки до становлення» Aleksander Ławiński, експерт Wojewódcki ośrodek Doskonalenia Nauczycieli (Обласний центр Підвищення кваліфікації вчителів), зазначив, що результати профілізації ліцеїв в Польщі дозволяють дати такі рекомендації:

    1. З польського досвіду випливає, що ефективні з точки зору навчання 3-4 річні загальноосвітні ліцеї з академічним профілем, розширеним на ключові для даного напряму шкільні сфери/предмети ;
    2. Виявилось корисним доповнення пропозиції ліцеїв додатковими факультативними заняттями (позаурочні, позашкільні), пов’язаними з тематикою профілю ;
    3. В умовах зростаючої мобільності кандидатів доречно використати профілювання/розширення для реклами школи і формування її іміджу ;
    4. В умовах демографічної кризи і низькою наповнюваності класів треба розглянути можливість спеціалізації ліцеїв за допомогою профілювання і скоординувати місцеву та регіональну освітню політику у частині мережі ліцеїв ;
    5. Польський досвід з професійним профільним ліцеєм свідчить про низьку придатність цієї моделі навчання;
    6. В умовах різноманітної пропозиції закладів професійної освіти (технікум, базова професійна школа/ галузева школа І і ІІ ступеня) профільні ліцеї мали труднощі з пошуком кандидатів, зацікавлених таким шляхом здобуття освіти.

Для детальнішого ознайомлення із профільною освітою в Польщі ви можете ознайомитися скориставшись методичними рекомендаціями (с.10-15 дод.2). Лінки на відеоматеріали першого регіонального форуму «Профільна освіта: виклики та стратегії» представлено у додатках 3-8.

Додатки

  1. Стратегія розвитку потенціалу громад в сфері управління освітою
  2. Методичні рекомендації ««Старша профільна школа: кроки до становлення»
  3. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
  4. Мозкова атака. Тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
  5. Продовження тема «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
  6. «Оцінка ефективності організації профільного навчання»
  7. Комунікація із зацікавленими сторонами
  8. Створення освітніх округів для забезпечення ефективного та якісного профільного навчання на засадах міжмуніципального співробітництва ОМС

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів під час реформування старшої школи на місцевому рівні

Додатки

 

Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів під час реформування старшої школи на місцевому рівні?

Реформа старшої школи покликана підвищити якість та доступність освітніх послуг. Її реалізація на місцевому рівні – непросте завдання, яке пов’язане зі змінами, необхідністю прийняття непростих рішень. Як наслідок, дуже часто, при очевидних перевагах реформи старшої школи для учнів, з боку батьків, педагогів та депутатів такі зміни викликають несприйняття, супротив, прагнення відкласти їх впровадження на максимально можливий термін.

На місцевому рівні реформа старшої школи пов’язана зі змінами в мережі закладів освіти. Алгоритм впровадження таких змін представлено в посібниках «Нова школа в нових громадах» (додаток 1) та база даних кращих практик управління освітою в громадах» (додаток 2). Кращі практики громад свідчать – без політичного лідерства, без діалогу з громадськістю – зміни неможливі. Як наслідок, головним питанням, що постає перед начальниками органів управління освітою (ОУО) як  переконати голову громади, батьків, вчителів у необхідності змін, та заручитися їх підтримкою?

Для відповіді на ці питання важливо розуміти причини опору змінам. Можна виділити чотири базові причини[1]:

  • невизначеність, яке часто призводить до занепокоєння, роздратування, конфліктів тощо;
  • розбіжності між особистісними інтересами окремих груп працівників;
  • відмінності у сприйнятті інформації;
  • очікування можливих втрат, наприклад соціальних зв’язків, статусу, посади, матеріальної чи моральної винагороди тощо

Для усунення цих причин необхідна якісна інформаційно-роз’яснювальна робота.  Поєднання досвіду громад (додаток 2), напрацювань експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (додаток 1, 3), та підходу реалізованому в моделі ADKAR визначено модель ефективного впровадження змін – «Трикутник змін», вона містить три складових:

  1. Збір інформації.
  2. Знання як діяти
  3. Закріплення змін

Розглянемо зміст кожної зі складових.

  1. Збір інформації. Реалізація цієї складової передбачає:
    1. Визначення як різні цільові групи (голова громади, батьки, вчителі, учні, депутати) оцінюють теперішнє положення і необхідність змін, як ними сприймається проблема, чи поширюється неправдива інформація, чутки і які.
    2. Визначення які пріоритети, цінності, побоювання різних цільових груп. На кого і як вплинуть зміни пов’язані зі створенням старшої  профільної школи, що отримають стейкхолдери.
    3. Визначення лідерів думок в громаді, людей підтримка яких сприятиме впровадженню змін, забезпечить підтримку більшості.
    4. Проведення аналізу мережі закладів освіти громади, підготовка інформації щодо відмінностей навчання у профільних та звичайних класах.

Отримана інформація дозволяє розробити ефективну інформаційну кампанію, визначити аргументи, які будуть переконливими для кожної із цільових груп. Так, практика Красилівської територіальної громади (додаток 4) свідчить, що ключовими для голови громади були 5 аргументів:

  • Зменшення попиту на послуги репетиторів. Вибір цього аргументу продиктований тим, що до голови громади та відділу освіти надходили скарги від батьків що в школах викладають так, що учні вимушені звертатися до послуг репетитора, щоб підготуватися до ЗНО
  • Підвищення якості освіти шляхом формування команди потужних фахівців. Цей аргумент давав відповідь на питання хто буде втілювати зміни і як будуть визначені фахівці, які втілюватимуть ідею реформи старшої профільної школи на місцевому рівні.
  • Вимоги законодавства. Голова громади, в межах визначених повноважень, покликаний забезпечити реалізацію реформ на місцевому рівні. Саме тому для голови громади важливим є узгодження місцевої та загальнодержавної політики в сфері освіти, контроль за прийняттям рішень в межах правового поля .
  • Створення ширших можливостей для поліпшення матеріально-технічної бази закладу, необхідного для здобуття профільної освіти. Вибір цього аргументу викликаний тим, що забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти, створення необхідних умов для виховання дітей, їх професійної орієнтації є власними повноваженнями сільських, селищних, міських рад.
  • Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Ресурс громад обмежені. Джерелами фінансування повної загальної середньої освіти є місцевий та державний бюджети. Створення старшої профільної школи сприяло формуванню ефективної мережі закладів освіти громади. Створювалися передумови для формування залишків освітньої субвенції, що розширювало можливості громади профінансувати відповідні види витрат не за рахунок місцевого бюджету, а за рахунок освітньої субвенції.

Важливо! Послідовність подачі аргументів має значення. Так, голова Красилівської громади неодноразово акцентувала увагу підлеглих на тому, що зміни повинні підвищувати якість життя населення, якість послуг, що надаються для них, а не заради економії коштів. Саме тому питання щодо коштів було останнім і акцент в ньому робився саме на ефективності їх використання, а не на економії як такій.

  1. Знання як діяти – другий елемент трикутника змін. Його реалізація передбачає вивчення досвіду громад, які реформували старшу школу та розробка та реалізація власного плану дій.. Досвід громад свідчить, що найменш обізнаними з причинами реформи старшої школи, вимогами законодавства та можливостями, що надає якісна профільна освіта для учнів є батьки. Водночас вони є найбільш впливовою групою на прийняття управлінських рішень.

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи передбачає:

  1. Розміщення публікацій в регіональних ЗМІ, на сайті ОУО, соціальних мережах
  2. Проведення анкетування думки батьків та учнів, дев’ятих класів щодо продовження навчання в старшій профільній школі
  3. Створення на сайті відділу освіти інформаційного розділу «Старша профільна школа».

 

Детальніше про особливості проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків, депутатів, голів громад можна дізнатися скориставшись:

  • Базою даних кращих практик управління освітою в громаді (додаток 4,5).
  • Посібником «Старша профільна школа: кроки до становлення» (додаток 3).

Важливо! Як показує практика, під час проведення обговорень, громадських слухань, дієвим є підготовка та роздача інформаційних буклетів для учасників зустрічей.

  1. Закріплення змін. Реалізація цього елементу передбачає моніторинг результатів та регулярне інформування учасників освітньо-виховного процесу, голови громади та мешканців про успіхи та досягнення. Зазначене дозволить визначити напрями розвитку, позитивно впливатиме на мотивацію педагогів та учнів, довіру батьків до школи та сприятиме розвитку співпраці учасників освітно-виховного процесу. Крім того, під час діалогу з громадськістю місцева влада, переконуючи мешканців громади у необхідності змін, бере на себе зобов’язання, дає обіцянки, саме тому інформування про досягнуті результати є інструментом підвищення рівня довіри до місцевої влади.

Опір змінам є природнім явищем. Однак при правильному підході, що передбачає збір інформації для дослідження причин опору, вивчені досвіду колег та підготовці власного плану проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи, комунікаційної стратегії (знання як діяти) та популяризації досягнутих результатів (закріплення змін) опір змінам буде подолано.

 

Додатки

Додаток 1 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додатток 2 База даних кращих практик управління освітою в громаді

Додаток 3 Старша профільна школа: кроки до становлення. Методичні рекомендації. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2019. — 52 с.

Додатток 4 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Створення старшої профільної школи як основа формування спроможної освітньої мережі. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.

Додатток 5 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практика: Впровадження профільного навчання: досвід Славутської ОТГ

[1] Воронков Д.К. (2010) Управління змінами на підприємстві: теорія та прикладні аспекти: монографія. Східноукр. нац. ун-т ім.В. Даля. Х. : ІНЖЕК, 340 c.