Зміст

Передумови оптимізації шкільної мережі в територіальних громадах

Алгоритм оптимізації: 5 кроків до успіху

Лайфхак  – корисні поради із практики громад

Додатки

Передумови оптимізації шкільної мережі в територіальних громадах

Ситуацію із середньою освітою у сільській місцевості України можна охарактеризувати 13-ма проблемними чинниками, що представлені в посібнику «Нова школа у нових громадах» (с.7дод. 1):

• • велика кількість малокомплектних сільських шкіл, які не можуть забезпечити якісну освіту дітей шкільного віку;
  • класи з малим наповненням (що характерно для малокомплектних шкіл) не дають змоги розвивати у дітей такі важливі компетенції, як ефективна комунікативна здатність, уміння працювати в команді, проактивність в умовах конкуренції, готовність до постійного навчання;
  • застаріла і неекономна архітектура шкільних будівель, технічне зношення інфраструктури і непропорційна завантаженість навчальних приміщень зумовлюють додаткові витрати на утримання мережі шкіл;
  • обмежені можливості реінвестувати кошти громади у розвиток шкіл, які забезпечують більш високу якість освітніх послуг, внаслідок неефективності мережі закладів освіти;
  • закриття (реорганізація) малокомплектних шкіл спричиняє соціальне напруження серед учителів, оскільки система освіти в сільській громаді забезпечує близько 20-25% постійних робочих місць;
  • необхідність оптимізації шкільної мережі, пониження статусу загальноосвітнього навчального закладу, перевезення учнів помилково асоціюється у сільських жителів з початком зникнення їхнього села;
  • мала кількість учителів у малокомплектних школах не сприяє виникненню творчої професійної конкуренції;
  • низька заробітна плата вчителів є причиною вимушеного використання позаурочного часу для робіт у підсобних господарствах з метою поліпшення матеріально-фінансового становища своїх сімей;
  • викладання багатьох навчальних предметів педагогами-нефахівцями через неможливість забезпечення повного навантаження вчителів-фахівців призводить до зниження якості викладання предметів;
  • слабка мотивація роботи в сільській школі серед випускників педагогічних університетів;
  • діти з віддалених сіл через слабке забезпечення громадським транспортом та погану якість доріг фактично не залучені до діяльності позашкільних установ;
  • економічне становище більшості сільських жителів не дає їм можливості переїхати до благополучних міст, де населення має доступ до більш якісних освітніх послуг.

Вони свідчать, що забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг можливе лише за умови формування спроможньої освітньої мережі. 

З 2015 до 2020 р., для більшості громад, головними чинниками, що спонукали до розгляду питання оптимізації, були: нестача освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам та велике навантаження на місцевий бюджет в зв’язку із необхідністю утримання шкіл проектна потужність яких використовувалася на 15 – 20 %. Проте, оптимізацію не можна розглядати як спосіб економії коштів. Як свідчать результати ЗНО відсоток учнів малокомплектних шкіл, що не подолали мінімальний поріг може сягати 60%. Низька якість послуг з надання повної загальної середньої освіти обмежує можливості дітей продовжити навчання у вузах, розкрити власний потенціал, бути конкурентоздатними на ринку праці.

Оптимізація – стала серйозним викликом для громад. З метою надання експертної підтримки органам місцевого самоврядування шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», з 2016 року, проведено 32 регіональні семінари у 22 областях України, біля 30 тренінгів та 40 навчальних візитів до Навчально-методичного центру із збору, систематизації та тиражування кращих практик (м. Дунаївці, Хмельницька область), підготовлено посібник «Нова школа у нових громадах», забезпечено обмін досвідом через он-лайн платформу «Кращі практики управління освітою в громадах» та проведення навчань в процесі практичної гри «Оптимізація» (особливості гри «Оптимізація» та можливості її проведення у вашій громаді в розділі «Практична гра «Оптимізація» та експертна підтримка громад»

Оптимізація створює нові можливості для громад. Саме завдяки оптимізації громада отримує додаткові ресурси для винагород, мотивацій педагогів. Створюються умови для професійного розвитку, можливості використання сучасних технологій для навчання. Внаслідок оптимізації в учнів розширюється коло спілкування, зростає їх соціалізація, конкурентне середовище створює передумови для розкриття власного потенціалу.

Алгоритм оптимізації: 5 кроків до успіху

В цілому результатом оптимізації може бути:

• У випадку позитивної демографічної ситуації: підвищення ступеня закладу освіти, створення нового закладу освіти.
• У випадку негативної демографічної ситуації: створення опорної школи та філій (пониження ступені філій), пониження ступеня закладу освіти, закриття закладу освіти.

Оптимізація, здебільшого, спричинена негативною демографічною ситуацією і пов’язана із прийняттям непопулярних управлінських рішень та часто супроводжується супротивом з боку вчителів, батьків, депутатів. Серед можливих причин слід виділити:

• ігнорування потреб та інтересів учнів у здобутті якісної освіти;
• політичні маніпуляції. Розповсюдження міфів щодо оптимізацію (дод. 2);
• низький рівень поінформованості батьків про фактичну якість освітніх послуг, які надаються дітям. Відсутність інформації про втрачені можливості;
• низький рівень довіри до влади.

Методологія оптимізації шкільних мереж, яку розглянуто в посібнику «Нова школа у нових громадах» (с.55 дод.1) дозволяє максимально мінімізувати, а в багатьох випадках уникнути протистоянь влада – громада. Послідовна реалізація п’яти кроків оптимізації – перевірений практикою метод вирішення проблем:

• І. Визначення лідерів процесу оптимізації.
• ІІ. Збирання й аналізування даних для оптимізації шкільних мереж.
• ІІІ. Підготовка сценаріїв оптимізації.
• Розроблення сценаріїв для змін у шкільній мережі.
• Кампанія з інформування та залучення громадськості.

Крок І. Визначення лідерів процесу оптимізації. Оптимізація – це процес, який може тривати багато років і потребує постійного залучення багатьох зацікавлених сторін, включаючи представників місцевої ради, посадовців органів місцевого самоврядування, директорів шкіл і представників від батьків (с. 55 дод.1). Як наслідок успіх оптимізації залежить від:

• чіткої позиції голови громади, що оптимізація – це пріоритет для місцевої ради;
• однозначної підтримка позиції голови громади керівником органу управління освітою;
• прозорості і відкритості процесу оптимізації, що передбачає інформування мешканців громади, проведення громадських слухань;
• створення робочої групи до складу якої будуть включені в тому числі і опоненти оптимізації.

Крок ІІ. Збирання й аналізування даних для оптимізації шкільних мереж.

Як зазначають автори посібника «Нова школа у нових грмадах» дані, які збиратимуться, повинні стосуватись усіх напрямів діяльності, що здійснюється на території громади й пов’язана з дошкільною, загальною середньою, а також позашкільною освітою у формалізованих (будинки культури, художні школи тощо) та неінституційних формах. Дані необхідно збирати, використовуючи можливості закладів, які надають послуги, а саме – дитячих садочків, шкіл, художніх шкіл, будинків культури. Детально перелік показників та їх значення для подальшого аналізу розкрито у розділі 3 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.23-33 дод.1). В розділі 4 посібника рекомендовано аналіз даних проводити в розрізі п’яти напрямів:

• І. ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ: Співвідношення кількості осіб, які відвідують школу (осіб шкільного віку), до загальної кількості мешканців; 2. Співвідношення кількості осіб, які відвідують школу (осіб шкільного віку), до кількості мешканців окремих селищ; 3. Співвідношення витрат на освіту до загального обсягу витрат з бюджету.
• ПОСЛУГИ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ:
• Детальні показники: 1. Середня кількість учнів в одному класі; 1.2. Використання приміщень для навчальних занять (класних приміщень).
• Ефективне використання педагогічних кадрів та допоміжного персоналу:1. Кількість учнів на одну штатну одиницю посади вчителя; 2.2. Кількість учнів, яка навчається в одного вчителя; 2.3. Кількість штатних одиниць посади вчителя на один клас; 2.4. Кількість штатних одиниць працівників зі складу господарсько-обслуговуючого персоналу на один клас; 2.5. Співвідношення кількості штатних одиниць працівників зі складу господарсько-обслуговуючого персоналу до загальної кількості зайнятих учителів та господарсько-обслуговуючого персоналу; 2.6. Відсоток педагогічних працівників, які працюють повний робочий день; 2.7. Частка заробітної плати вчителів у поточних видатках всіх витрат; 2.8. Середньомісячна заробітна плата працівника з господарсько-обслуговувального персоналу; 2.9. Середньомісячна заробітна плата педагогічного працівника.
• Ефективність фінансування освітніх завдань:1. Поточні видатки на завдання у сфері освіти (без садочків та підвезення школярів) як відсоток отриманої субвенції на освіту й дотації; 3.2. Поточні видатки на завдання в освітній сфері в розрахунку на один клас у кожній школі; 3.3. Поточні видатки на завдання у сфері освіти як відсоток отриманої субвенції на освіту у розрахунку на одного учня в кожній зі шкіл громади; 3.4. Витрати на матеріально-технічне забезпечення щодо загальних видатків на завдання у сфері освіти та шкільного виховання; 3.5. Витрати на утримання.
• Якість навчання:1. Відвідуваність школи; 4.2. Середній рівень річних підсумкових оцінок; 4.3. Показник результатів зовнішнього незалежного оцінювання; 4.4. Показник порівняння річного оцінювання учнів 11 класу з навчальних предметів із результатами державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання;
• Підсумки аналізу і представлення результатів
• АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: 1. Кількість дітей, охоплених дошкільною освітою та вихованням, відносно загальної кількості дітей, які проживають у цій місцевості; 2. Кількість дітей на одного педагога дошкільного закладу; 3. Кількість дітей, яка припадає на одне приміщення; 4. Вартість утримання однієї дитини в дошкільному навчальному закладі.
• АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: 1. Кількість дітей, які користуються пропозиціями і можливостями школи творчості у перерахунку на одного викладача/інструктора; 2. Вартість проведення окремих занять у перерахунку на одного учня/учасника; 3. Вартість проведення заняття у перерахунку на одного викладача/інструктора; 4. Відсоток учнів, що відвідує заняття поза межами навчального закладу; 5. Аналіз функціонування закладів позашкільної освіти
• МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ ЗМІН: 1. Деякі несуттєві зміни; 2. Суттєві зміни, які впливають на роботу окремих установ/закладів; 3. Істотні відмінності між школами, які виникли не внаслідок освітньої політики, яку реалізовують органи місцевого самоврядування.

Крок ІІІ. Підготування сценаріїв оптимізації.

Сценарій оптимізації – це один із можливих варіантів плану оптимізації шкільної мережі. Щоб заручитися підтримкою мешканців громади необхідно дати їм можливість реалізувати  право вибору, а отже підготувати для громадського обговорення декілька сценаріїв оптимізації (4-5). Обговорення сильних та слабких сторін кожного із варіантів дозволить голові громади запросити потенційних критиків до конструктивної участі в дебатах.

Важливе значення для успішного проведення дебатів має проведення підготовчих заходів (передумови оптимізації) та визначення критеріїв оптимізації та їх ієрархії, що дозволить обґрунтувати позицію щодо майбутнього кожної школи (с.57-58 дод.2).

Крок ІV. Розроблення сценаріїв для змін у шкільній мережі.

Сценарії оптимізації шкільної мережі мають містити такі елементи (с.58-62 дод.1):

• пропозиція щодо укрупненої шкільної мережі з новою схемою шкільних мікрорайонів;
• пропозиція щодо підвезення учнів із закритих до об’єднаних шкіл;
• пропозиція щодо інвестицій у школи, які прийматимуть нових учнів;
• пропозиція щодо змін у зайнятості вчителів і допоміжного персоналу, в тому числі пропозиція альтернативної зайнятості, якщо можливо;
• пропозиція щодо майбутнього використання будівель закладів, які будуть закриті;
• оцінка бюджетних наслідків оптимізації мережі.

Крок V. Кампанія з інформування та залучення громадськості. Останній, але надзвичайно важливий крок успішної оптимізації.  Як свідчить практика, неякісна кампанія з інформування, спроби «кулуарної оптимізації», використання адміністративних методів призводять до протестів та судових позовів. Саме тому управління в сфері освіти має базуватися на  методах місцевої демократії. Секрети побудови ефективної комунікації розкрито експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентраліхації в Україні» у розділі 6 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.64-80), а також у кращих практиках управління освітою в громадах (додаток 3) та презентації досвіду громад (дод.4).

Лайфхак  – корисні поради із практики громад

Шукайте нестандартні рішення. Так, серед закладів освіти, що підлягали оптимізації в Ганопільській громаді Хмельницької області, була Равківська школа І ступеня, яку  вже 5 разів безуспішно намагалася закрити районна рада. Найбільш болючими для батьків було питання підвезення та харчування дітей. В Равківській школі не було їдальні, відсутнє повноцінне гаряче харчування. Батьки зверталися з проханням забезпечити в закладі освіти функціонування ідальні. Громадою питання було вирішене в інший спосіб. Керівник органу управління освітою для забезпечення гарячого харчування учнів, запропонував організувати їх підвезення до сусідньої школи, що знаходилася на відстані 3,5 км. Протягом півроку автобус щодня відвозив і привозив учнів на обід. Як наслідок під час розгляду питання припинення діяльності закладу освіти не викликало супротиву з боку батьків, адже протягом 6 місяців вони мали можливість переконатися, що доїзд до школи в сусідньому селі є безпечним. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Староста як медіатор (посередник). В практиці Баранівської громади Житомирської області  за ініціативи старости громади були внесені корективи в перший варіант плану оптимізації. Так, староста с. Йосипівка зауважив, шо більшість дітей 1-4 класів батьки відвозять на навчання в Баранівку. Проте частина батьків були негативно налаштовані щодо закриття школи в Йосипівці. Староста після додаткових зустрічей з батьками сказав, що вони погодяться на закриття школи за умови що автобусна зупинка буде облаштована в іншому місці і їх дітям не доведеться далеко до неї йти. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Залучайте експертів. Засульська територіальна громада, Полтавська область (2015-2020рр) в процесі оптимізації зустрілася із потужним супротивом мешканців громади при спробі створити опорну школу. Мешканці погрожували судовими процесами, оскільки їх точка зору не була врахована, таку ж позицію зайняли і вчителі, протестуючи проти пониження ступенів у відповідних закладах освіти. Згодом, відділом освіти, молоді і спорту робилися спроби повторного винесення на обговорення в громаді питання формування спроможної освітньої мережі, проте це не знаходило належної  підтримки.

Громада звернулася по допомогу до Асоціації ОТГ. Співпраця з експертами-практиками платформи «Якісна освіта» Асоціації ОТГ та експертної підтримки експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» допомогла досягнути поставлених цілей. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Оптимізація залишить найкращих. Відділ освіти молоді та спорту Новокалинівської ОТГ зіштовхнувся з ситуацією коли 50% вчителів, яким була запропонована робота від неї добровільно відмовилися. Серед таких посад були: посада завуча Новокалинівського НВК, вчителя математики, української мови, заступника директора з виховної роботи. Це свідчить про те, що велика кількість педагогів з малокомплектних шкіл неготові до роботи в конкурентному середовищі, невпевнені у власній педагогічні майстерності, втратили навики працювати в класах із 100% наповненістю. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Розробляйте плани – вони допоможуть в оптимізації. В 2016 році начальником управління освіти, молоді і спорту Дунаєвецької міської ради вперше серед територіальних громад розроблено план оптимізації. Перевагою такого підходу є те, що мешканці громади завчасно інформовані коли і за яких умов буде проведена оптимізація. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Диверсифікація заходів приносить результати. В Білозірській громаді Черкаської  області тривалими були громадські консультації. Для роз’яснення ситуації мешканцям громади було організовано такі заходи:

• проведено 4 зустрічі з батьками та вчителями шкіл за участі голови громади, профільного, заступника, начальника відділу освіти, в тому числі вони брали участь у загальношкільних батьківських зборах;
• батьківська громадськість брала участь у засіданні виконавчого комітету;
• вчителі та батьки приймали участь в сесії сільської ради;
• впроваджено практику «відкритих дверей» в опорній школі, це передбачало, що будь-хто із батьків міг прийти в опорну школу і подивитися як і в яких умовах навчатимуться діти;
• проведено роз’яснювальну роботу серед педагогів та учнів щодо змін, які відбуваються з метою попередження конфліктів і доброзичливого сприйняття нових учнів в школі. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Фіксація фактів – запорука безпеки. Однією із найбільш поширених причин судових позовів пов’язаних із оптимізацією є звинувачення у непрозорості процесу та непроведені громадських слухань. В частині випадків у громад просто відсутнє документальне підтвердження факту проведення громадських слухань. В Солонянській громаді Дніпропетровської області в процесі потужної інформаційної кампанії всі факти підлягали фіксації. Протоколи зустрічей  є надзвичайно важливими, оскільки не лише демонструють відкритість, демократичність процесу, але й убезпечують від звинувачень в його непрозорості. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Додатки

1. Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах» https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/13/Posibnyk_z_efektyvnoho_upravlinnia_osvitoyu_v_OTG.pdf
2. Міфи і правда про освітню реформи http://sklinternational.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/mf.pdf
3. http://wiki.sklinternational.org.ua
4. Комунікація в процесі оптимізації мережі закладів освіти. В.Колісник, начальник ОУО Дунаєвецької ОТГ 2015-2019рр. (2) Комунікація – YouTube
5. Ефективне управління освітою в ОТГ. (slideshare.net)
6. (170) Історії, що надихають – youtube
7. (170) Про оптимізацію шкільної мережі – youtube
8. (170) Запитаємо дітей, що вони думають про нову для них опорну школу – youtube
9. З чого почати оптимізацію Засульська територіальна громада :

Watch | Facebook

 Watch | Facebook

10. Презентація результатів оптимізації Староушицька територіальна громада

Watch | Facebook

Watch | Facebook

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах»: ефективний інструмент в процесі формування спроможної освітньої мережі

Алгоритм проведення гри

Експертна допомога для громад

Додатки

Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах»: ефективний інструмент в процесі формування спроможної освітньої мережі

В 2017 році експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україн» розроблено практичну гру «Оптимізація шкільної мережі в громадах». Її мета допомогти громадам ефективно вирішувати виклики пов’язані із процесом забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг, під час якого громади повинні знайти відповідь на питання:

• • Що робити щоб підвищити якість освітніх послуг?
  • Як забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг незалежно від місця їх проживання?
  • Як підвищити ефективність витрат на освіту?
  • Як уникнути або мінімізувати конфліктні ситуації, що виникають під час оптимізації.

Унікальність гри полягає в тому, що вона базується на реальних практичних даних, дозволяє незаангажовано підійти до вирішення питання рівного доступу до якісних освітніх послуг, зрозуміти приховані мотиви поведінки учасників процесу оптимізації, знайти аргументи на користь тих чи інших рішень. Процес оптимізації не одноразовий захід і напряму залежить від демографічної ситуації в громаді. Тому практичне значення гри для громад важко переоцінити. Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах» – ефективний інструмент формування спроможної освітньої мережі та розвитку діалогу між владою та громадою.

З метою надання експертної підтримки громадам проведено понад 27 семінарів-тренінгів в яких взяло участь понад 648 представників територіальних громад. Також гра проводилася для представників 15 навчальних візитів в Польщу. З метою забезпечення експертної підтримки громад, в т.ч. новостворених,  в жовтні 2020 року проведено унікальний практичний тренінг  для тренерів участь в якому взяли представники інститутів підвищення кваліфікації педагогічних працівників 11 областей України.

Алгоритм проведення гри «Оптимізація шкільної мережі в громадах»

Гра включає такі етапи:

• • Введення в тему гри. Презентація загальної інформації про поняття моделювання спроможної шкільної мережі
  • Формування політичного лідерства процесу оптимізації і створення спроможної шкільної мережі.

Новостворені громади беруть у своє підпорядкування шкільну мережу, якою раніше займалася районна влада. В багатьох випадках, ці мережі не відповідають актуальним потребам громад і не дають змоги ефективно виконувати завдання у сфері освіти. У підпорядкування багатьох громад перейшли малокомплектні школи, в яких неможливо сформувати клас, у зв’язку з чим навчання проводять за індивідуальною формою. Однак, індивідуальне навчання не забезпечує високої якості. Водночас, наявність малокомплектних старших класів у школах ІІІ ст. не дає змогу запроваджувати профільні програми.

Треба констатувати, що оптимізація шкільної мережи є технічно складним і політично чутливим процесом. Тому він має бути повністю відкритим для широкого загалу і проводитися під потужним лідерством команди місцевої влади. Без чітко визначеної політичної позиції Голови громади щодо оптимізації продовж усього процесу, повної і відповідальної підтримки його команди, шанси досягти успіху будуть малими. Для забезпечення процесу оптимізації необхідно створити робочу групу за участі всіх відповідних зацікавлених сторін, яку очолюватиме Голова громади.

• • Збір і аналіз даних для процесу оптимізації і моделювання шкільної мережі.

В рамках цього етапу гри команди працюють як група експертів з питань аналізу і модулювання шкільної мережі громади. Мета завдання – здійснювати їх аналіз для з’ясування ефективності роботи освітніх закладів на території громади. Завдання команд – скласти звіт, який дозволить оцінити ефективність роботи освітніх закладів і їхні можливості досягати високої якості навчання. Ця оцінка повинна стосуватися освітніх результатів, ефективності використання коштів, виділених на освіту, використання доступного персоналу, використання інфраструктури.

• • Підготовка сценаріїв моделювання спроможної шкільної мережі.

До того, як учасники будуть починати розробку сценаріїв, вони повинні визначити ціль оптимізації шкільної мережі громади.

Ціль оптимізації шкільної мережі – це ключове повідомлення, за допомогою якого голова громади і члени його команди поширюють кінцеву мету процесу.

Формування цілі оптимізації дуже важливий крок, бо від її розуміння залежить чи буде підтримка діям влади з боку громадськості, чи навпаки буде супротив і конфлікти.

Завдання команди – визначити ціль, на досягнення якої буде спрямована оптимізація шкільної мережі.

• • Легітимізація Плану змін шкільної мережі в громаді.

На цьому етапі гри, учасники виконують завдання, які дозволяють уникати конфліктів і забезпечують підтримку оптимізації шкільної мережи з боку громади.

Експертна допомога для громад

Тривалість семінару – тренінгу «Оптимізація шкільної мережі в громадах» від 4 до 6 годин і залежить від особливостей групи. Готовність учасників семінарів-тренінгів працювати весь цей час підтверджує актуальність питання для громад та високу якість тренінгових матеріалів.

«Завдяки Грі я чітко зрозуміла свою роль та завдання як начальника освіти у процесі формування ефективної шкільної мережі. Я однозначно раджу гру всім громада, що, як і ми, стоять на порозі оптимізації навчальних закладів. Під час семінару ви отримаєте готові, а головне дієві механізми, які дозволять завершити цей процес безболісно і дітям, і педагогам, і батькам», – говорить Людмила Панасюк, начальник відділу Бобровицької міської територіальної громади.

«Гра, розроблена  SKL  International, є путівником для громади у процесі створення спроможної шкільної мережі. Під час тренінгу ми  розробили три абсолютно реальних сценарії оптимізації, які можна використовувати на практиці.  Якби я взяла участь у Грі до того, як наша ОТГ пройшла цей непростий шлях, ми б уникнули багатьох помилок», – розповіла Оксана Колесник, начальник відділу освіти  Іванівської сільської територіальної громади.

В практичній роботі та у підготовці до семінарів-тренінгів учасникам будуть корисні продукти проекту:

• Посібник з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах» https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/13/Posibnyk_z_efektyvnoho_upravlinnia_osvitoyu_v_OTG.pdf
• Міфи і правда про освітню реформи http://sklinternational.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/mf.pdf
• База даних кращих практик управління освітою http://wiki.sklinternational.org.ua
• Комунікація в процесі оптимізації мережі закладів освіти. В.Колісник, начальник ОУО Дунаєвецької ОТГ 2015-2019рр. (2) Комунікація – YouTube

Як зазначалося раніше, в  жовтні 2020 р. проведено тренінг для тренерів з  метою підготовки тренерів до яких громади можуть звертатися для проведення гри «Оптимізація шкільної мережі».

Таблиця 1 – Список учасників Тренінгу для модераторів Гри «Оптимізація шкільної мережі»  та експертів до яких можна звернутися за експертною підтримкою

Додатки

1. 1. Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах» https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/13/Posibnyk_z_efektyvnoho_upravlinnia_osvitoyu_v_OTG.pdf
   2. Міфи і правда про освітню реформи http://sklinternational.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/mf.pdf
   3. База даних кращих практик управління освтіою в громадах http://wiki.sklinternational.org.ua
   4. Комунікація в процесі оптимізації мережі закладів освіти. В.Колісник, начальник ОУО Дунаєвецької ОТГ 2015-2019рр. (2) Комунікація – YouTube
   5. Ефективне управління освітою в ОТГ. (slideshare.net)
   6. (170) Історії, що надихають – youtube
   7. (170) Про оптимізацію шкільної мережі – youtube
   8. (170) Запитаємо дітей, що вони думають про нову для них опорну школу – youtube
   9. Відео: практична гра оптимізація

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

https://www.facebook.com/watch/live/?v=620647695099539&ref=watch_permalink

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

Watch | Facebook

Watch | Facebook

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Стратегія змін мережі закладів освтіи громади: 5 ключових питань

Додатки

Стратегія змін мережі закладів освіти громади: 5 ключових питань

1. Які переваги стратегічного планування змін мережі закладів освіти ?

А. Зменшення конфліктів. Здебільшого зміни в мережі закладів освіти пов’язані із прийняттям непопулярних рішень (зниження ступеня закладів освіти, призупинення їх діяльності, реорганізація закладу освіти у філію). Для попередження та мінімізації конфліктів необхідно:

• На етапі розробки стратегії:

Залучити до складу робочої групи з розробки стратегії розвитку ефективної мережі закладів освіти лідерів думок – представників батьківської, педагогічної громадськості, старост, депутатів. Цінними учасниками робочої групи є і опоненти змін, адже пошук відповідей на їх питання сприятиме вибору найкращих методів для обґрунтування як стратегічних цілей, так і методів їх досягнення на етапі громадських обговорень.

Забезпечити прозорість процесу розробки стратегії – шляхом інформування мешканців громади про результати засідань стратегічних комітетів, проведення громадських обговорень, надання відповідей на запити мешканців громади.

• На етапі реалізації стратегії:

Дотримуватися пріоритетів та зобов’язань, які зафіксовані в стратегії. Так, в стратегічному плані змін мережі закладів освіти в Дунаєвецької міської громади було передбачено пониження ступеня закладу освіти за умови ремонту дороги та забезпечення безпечного підвезення учнів до опорної школи. Вчасно відремонтувати дорогу не вдалося, тому реалізація цього пункту стратегічного плану було відтерміновано на рік Особливості розробки плану оптимізації Дунаєвецької громади представлено в базі даних кращих практик управління освітою (додаток 1). 

Проводити громадські обговорення з педагогічними колективами, батьківською громадськістю на кожному з етапів реалізації стратегічного плану формування ефективної мережі закладів освіти. Секрети побудови ефективної комунікації розкрито експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентраліхації в Україні» у розділі 6 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.64-80) (додаток 2), а також у кращих практиках управління освітою в громадах (додаток 1)

Б. Розподіл відповідальності та підзвітність влади. Результатом роботи стратегічного комітету є документ, що відображає узгоджену позицію представників влади, мешканців громади, представників педагогічної та батьківської спільноти. Стратегічний план  формування спроможної освітньої мережі відображає наміри місцевої влади, умови за яких вони будуть реалізовані. Фактично через стратегічні документи мешканці громади можуть проконтролювати та оцінити результати роботи органу місцевого самоврядування. 

В. Підвищує якість управління та ефективність використання трудових та фінансових ресурсів. Стратегічний план дає зрозуміти, які дії має вчинити засновник, хто відповідає за їх реалізацію, чому вони необхідні, де і як ці дії будуть зроблені та завершені. В базі даних кращих практик управління освітою представлено досвід Ківерцівської та Дунаєвецької територіальних громад (додатки 3, 2). Якісгні та кількісні результати отримані громадами свідчать що розробка та реалізація стратегічного плану дозволяє не лише вирішити виклики повязані з нестачею освітньої субвенції, а забезпечити педагогічних працівників навчальним навантаженням за фахом, забезпечити повне навантаження педагогів не менше як 18 годин на тиждень.

й реалізувати заходи націлені на підвищення якості освітніх послуг, сприяти професійному розвитку педагогічних працівників, сприяти реалізації концепції НУШ на місцевому рівні.

2. Який алгоритм розробки стратегічного плану?

Для розробки стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти в Ківерцівській територіальній громаді адаптовано методику розробки стратегії розвитку освіти розроблену експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (додаток 4 с.15). В цілому, алгоритм розробки стратегічного плану включає такі елементи:

1. Прийняття рішення про розробку стратегії (стратегічного плану) розвитку ефективної мережі закладів освіти
2. Створення стратегічного комітету
3. Збір та аналіз даних
4. Визначення мети, стратегічних та операційних цілей
5. Підготовка операційних завдань та переліку проектів.
6. Аналіз ризиків стратегії.
7. Винесення стратегії на громадське обговорення, розгляд та врахування пропозицій, що надійшли за результатами громадського обговорення.

Заключним етапом є винесення стратегії на затвердження сесії ради громади.

3. Які особливості потрібно враховувати при формулюванні місії (мети)та стратегічних цілей?

Визначення мети (місії) стратегії здійснюється за результатами аналізу даних, зокрема SWOT аналізу. Варто враховувати, що зміни в мережі закладів освіти (оптимізація) – це лише інструмент який повинен сприяти досягненню таких цілей:

• підвищенню якості освітніх послуг,
• забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг кожній дитині дошкільного та шкільного віку,
• сприяти реалізації концепції Нової Української Школи, зокрема в частині створення та забезпечення діяльності профільних ліцеїв,
• сприяти підвищенню ефективності надання освітніх послуг,
• сприяти формуванню безпечного освітнього середовища

Реалізація такого підходу представлена в практиці Ківерцівської громади Волинської області (додаток 3). Одна із причин, що мотивує громади провести оптимізацію – залучення додаткових коштів із обласного бюджету наприклад для придбання автобусів, облаштування опорних шкіл. Проте це варто розглядати як наслідок змін в мережі закладів освіти, а не їх головну мету.

4. Чи гарантує Стратегія (стратегічний план) розвитку ефективної мережі закладів освіти 100% підтримку змін з боку депутатів та мешканців громади?

Так, за умови проведення якісної роз’яснювальної роботи, інформаційної кампанії серед депутатів, батьків, вчителів на кожному із етапів реалізації стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти в громаді. Також, важливе значення має висвітлення досягнутих результатів, того як оптимізація вплинула на якість, доступність освітніх послуг, як покращилося середовище в якому навчаються учні.

5. Як уникнути помилок при розробці стратегічного плану змін?

Є такий вислів: «Не помиляється лише той хто нічого не робить», але гострі кути можна оминути, якщо:

• вивчати досвід колег і розповідати про власний, а також скористатися розробками експертів шведсько-українського проекту «підтримка децентралізації в Україні». У цьому вам у нагоді стануть база даних кращих практик управління освітою у громадах (тематичні розділи «Оптимізація: секретии успіху громад» та «Оптимізація: створення опорних шкіл та профільна освіта в громадах»), розділи «Оптимізація від А до Я» та «Стратегія розвитку освіти об’єднаних громад» порталу «Ресурс освіти новим громадам» посібники «Нова школа в нових громадах» та «Стратегія розвитку освіти в громаді»,
• включити до складу робочої групи із розробки стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти як представників місцевої влади, так і неформальних лідерів, людей до думки яких дослухаються, зокрема старост, представників батьківської та педагогічної спільноти, учнів.
• Провести якісний збір даних та їх аналіз. Приховування, ігнорування чинників, що здійснюють негативний вплив на якість освітніх послуг не дозволить правильно визначити стратегічні цілі та завдання і, як наслідок, провести якісні зміни мережі закладів освіти громади.

Забезпечити відкритість та прозорість процесу розробки стратегії, регулярне інформування мешканців громади про процес стратегічного планування та його результати невідємна складова успіху.

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді
Практика: Розробка плану оптимізації мережі закладів освіти Дунаєвецької територіальної громади

Додаток 2 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додаток 3 База даних кращих практик управління освітою в громаді
Практика: Стратегічний план розвитку ефективної мережі закладів освіти: досвід Ківерцівської територіальної громади

Додаток 4. Стратегія розвитку освіти в громаді : практичний порадник. / Войцех Мархлєвскі, Олег Процак. — К., 2018. — 56 с.

Зміст

Фактори, що визначають потребу у проведенні оптимізації.

Фактори, що впливають на процес оптимізації, формують його особливості та визначають успіх.

Додатки

Оптимізація: фактори впливу

Фактори впливу пов’язані із оптимізацією можна об’єднати в дві групи:

1 – фактори, що визначають потребу у проведенні оптимізації.

2 – фактори, що впливають на процес оптимізації, формують його особливості та визначають успіх.

Розмежування цих двох груп важливе, оскільки в одному випадку дозволяє визначити потребу в оптимізації, частково, визначити ключові аргументи на її користь, а в іншому – знайти найбільш ефективний спосіб переконати, заручитися підтримкою мешканців громади та депутатів в процесі формування ефективної мережі закладів освіти.

Розглянемо ці групи факторів більш детально.

Фактори, що визначають потребу у проведенні оптимізації.

Перша група факторів «Фактори, що визначають потребу у проведенні оптимізації»:

Вимоги законодавства. Реформа освіти, впровадження концепції «Нова українська школа» передбачають якісно новий підхід до організації профільного  навчання. Так, з 1 вересня 2027 року, для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені Законом України «Про повну загальну середню освіту», положенням про ліцей та ліцензійними умовами. Зокрема це передбачає, що не пізніше 1 вересня  2027 року ліцей має забезпечити функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів). Як свідчать результати дослідження, в структурі шкільних мереж в Україні  9943  заклади – школи І-ІІІ ступенів, що становить 62,7 % від загальної кількості шкіл в 2020/2021 навчальному році. З 9943  шкіл І-ІІІ ступенів 1913, що становить 19,24%, – школи із наповнюваністю 100 і менше учнів. Зважаючи на демографічну ситуацію більшість з 9943 закладів, що сьогодні забезпечують здобуття профільної середньої освіти не зможуть продовжити свою роботу як ліцеї з 2027 року. Як наслідок, в засновників, виникає потреба у зміні структури мережі закладів освіти громад;

Демографічна ситуація. Зміни демографічної ситуації формують потребу у проведенні оптимізації, що може мати два наслідки:

• У випадку позитивної демографічної ситуації: підвищення ступеня закладу освіти, створення нового закладу освіти. Прикладами таких оптимізаційних процесів є Рокитнянська громада Рівненської області, Мереф’янська громада Харківської області.
• У випадку негативної демографічної ситуації: створення опорної школи та філій (пониження ступені філій), пониження ступеня закладу освіти, закриття закладу освіти. Оптимізація внаслідок негативних змін демографічної ситуації – більш поширене явище. Приклади змін в мережі закладів освіти громад представлені в базі даних кращих практик управління освітою в громадах (додаток 1)

Нерівний доступ до якісних освітніх послуг. Аналіз шкільних мереж в Україні свідчить:

• частка шкіл з чисельністю 10 і менше учнів у загальній кількості шкіл І ступеня становить 22,7 %
• частка шкіл з чисельністю 40 і менше учнів у загальній кількості шкіл І-ІІ ступеня, становить 20,6 %
• частка шкіл з чисельністю 100 і менше учнів у загальній кількості шкіл І-ІІІ ступеня, становить 19,2 %

Це означає, що такі школи малокомплектні, в них є учні, які навчаються на індивідуальній формі навчання оскільки неможливо сформувати клас (кількість учнів менше 5). Індивідуальна форма навчання в цих випадках штучно обмежує права учнів у рівному доступі до якісних освітніх послуг оскільки:

• об’єм навчального навантаження для школярів на індивідуальній формі навчання значно менший, більше інформації вони повинні опрацьовувати самостійно. На 1 дитину припадає 5 годин на тиждень, тривалість уроку становить від 10 до 15 хвилин;
• вчителі мають обмежені можливості щодо вибору методів навчання учнів, зокрема неможливо застосовувати методи групової роботи;
• учні на індивідуальній формі навчання мають обмежений доступ до позашкільних освітніх послуг, гурткової роботи.

Малокомплектні школи неспроможні реалізувати концепцію НУШ. Забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг учнів шкільного віку можливе за умови змін мережі закладів освіти – оптимізації. Це підтверджує досвід Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області, Баранівської та Брусилівської громад Житомирської області, Шишацької територіальної громади Полтавської області, Іванівської та Корюківської громад  Чернігівської області. Ці та інші практики представлено в Базі даних кращих практик управління освітою в громадах (додатки 2 -7)

Низька якість освітніх послуг. Якість освітніх послуг визначає кадровий потенціал закладів освіти, матеріально – технічна база, наявність конкурентного середовища. В закладах освіти із низькою наповнюваністю класів поширені випадки коли вчителі викладають предмети не за фахом – вчитель математики викладав фізкультуру, вчителі початкових класів, української мови викладали іноземну. Незабеченість фаховими педагогічними працівниками призводить до зниження якості освітніх послуг. Вчителі малокомплектних шкіл мають низький рівень мотивації для розвитку власного педагогічного потенціалу. Ці та інші причини приводять до того, що учні малокомплектних закладів освіти мають обмежені можливості щодо вибору профілю навчання, рідко приймають участь в олімпіадах та конкурсах, низькі бали ЗНО часто не дозволяють їм продовжити навчання у вищих учбових закладах (особливо на бюджетній формі навчання). З меою підвищення якості освітніх послуг лідери територіальних громад наважуються на прийняття непопулярних управлінських рішень – розпочати процес оптимізації. Зокрема досвід громад з проведення оптимізації, що сприяла підвищенню якості освітніх постуг  представлено в практиках Славутської та Полонської громад Хмельницької області, Новоукраїнської громади Кіровоградської області (додаток 8-10).

Нестача освітньої субвенції. Освітня субвенція призначена для оплати праці педагогічних працівників. Експрес методом оцінки  достатності фінансування є співставлення показників розрахункової та фактичної наповнюваності класів  (РНК та ФНК). У випадку перевищення РНК над ФНК у громади виникає нестача освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників. В таких випадках засновник вимушений дофінансовувати витрати на заробітну плату педагогів з місцевого бюджету. Дуже часто саме нестача освітньої субвенції спонукає засновника розпочати процес змін мережі закладів освіти. Досвід Ківерцівської територіальної громади щодо проведення оптимізації з метою вирішення питань нестачі освітньої субвенції та створення передумов лобіювання питання створення ліцею на території громади представлено в базі даних кращих практик управління освітою в громадах (додаток 12). Особливості розподілу освітньої субвенції представлено в розділі «Фінансування освіти в Україні» порталу Ресурс освіти новим громадам.

Фактори, що впливають на процес оптимізації, формують його особливості та визначають успіх.

Фактори, що впливають на процес оптимізації, формують його особливості та визначають успіх можна об’єднати в дві групи:

1. Загальні фактори. До них включаємо: політичне лідерство, психологічні, матеріально-технічні, соціально-економічні. Розглянемо їх детальніше:

Політичне лідерство. Успіх у проведенні оптимізації залежить від співпраці голови громади та начальника / начальниці органу управління освітою. Як зазначають автори посібника Нова школа в нових громадах» (с.55 додаток 11) без чіткої та однозначної підтримки голови громади впродовж усього процесу шанси досягти значного прогресу в оптимізації будуть малими. Зважаючи на соціальну чутливість процес оптимізації має бути максимально прозорим. З цією метою рекомендовано створити робочу групу до складу якої включити лідерів думок, людей які як підтримують зміни в мережі закладів освіти громади, так і опонентів. Зокрема роль робочої групи в процесі оптимізації представлено в практиці Брусилівської територіальної громади (додаток 6).

Психологічні фактори. Більшість людей не люблять змін. Зміни для них це вихід із зони комфорту, щось невизначене, щось, що може нести загрозу. Саме тому міфи «Закриють школу загине село», «Почнеться оптимізація і вчителі сільських шкіл залишаться без роботи» дуже поширені. На перший погляд переваги оптимізації, можливості, що отримають учні внаслідок змін мережі закладів освіти видаються цілком очевидними. Проте, саме через психологічний опір змінам батьки схильні більше підтримувати інтереси педагогів ніж відстоювати право власних дітей на отримання якісних освітніх послуг. Врахування факорів психологічного характеру дозволяє підібрати необхідні інструменти для впровадження змін. Досвід громад щодо вирішення цього питання представлено в базі даних кращих практик управління освітою в громадах (додаток 1).

Матеріально-технічні. Створення безпечного освітнього середовища для учнів – невід’ємна умова надання якісних освітніх послуг. В багатьох випадках рівень безпечності освітнього середовища в малокомплектних школах низький. Такі заклади можуть розташовуватися в адаптованих приміщеннях, мати застарілу систему опалення. Витрати на утримання таких закладів обмежує можливості громади щодо модернізації їх матеріально-технічної бази. Як свідчить практика громад (додаток 1) демонстрація батькам рівня матеріально-технічного забезпечення закладів в яких діти зможуть продовжити навчання здатне позитивно вплинути на їх рішення щодо підтримки процесу оптимізації. Також позитивні наслідки матиме демонстрація умов навчання учнів в малокомплектних закладах для депутатів громади.

Соціально-економічні фактори. Вони охоплюють питання рівня та якості життя, економічної активності, доступності та якості соціальних послуг, освіти. Соціально-економічні зміни є результатом реформ, що проводяться урядами країн. Вони можуть мати позитивні, або негативні наслідки, що в свою чергу матиме відображення на демографічній ситуації в країні:

• позитивні наслідки:  подолання кризових явищ, покращення економічної ситуації; високі темпи економічного зростання; збільшення притоку іноземних інвестицій; низькі темпи інфляції; зниження рівня безробіття; підвищення пенсій та соціальної допомоги; зрівняння статусу жінок і чоловіків;

• негативні наслідки: скорочення робочих місць і зростання безробіття; пониження стандартів якості життя; зростання соціальної нерівності; зростання вартості комунальних послуг і транспорту; зростання міграції працездатного населення; зростання інфляції.

Також необхідно враховувати процеси урбанізації та глобалізації, вплив яких на демографічну ситуацію особливо гостро відчутний в сільській місцевості у випадку негативних соціально-економічних змін.

Варто зазначити, що реформа з децентралізації влади, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, в тому числі в сфері освіти, покликані сприяти досягненню позитивних наслідків соціально –економічних змін.

2. Специфічні фактори. До них включаємо: самоідентифікація за територіальною належністю, цінності і релігія, етнічність. Ці фактори виділяються Войцехом Мархлевським, експертом шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні». Розглянемо їх детальніше:

Самоідентифікація за територіальною належністю. Адміністративно –територіальні зміни що відбулися в період з 2015 по 2020 років були необхідні для надання більших повноважень органам місцевого самоврядування. І якщо процес формування територіальних громад, на даному етапі, завершено, то процес зміни свідомості та формування у людей ідентифікації себе як мешканців однієї територіальної громади, а не окремої сільради чи району для більшості громад, лише розпочато. Цей фактор необхідно враховувати при проведенні оптимізації. Якщо мешканці не ідентифікують себе з громадою, вони мислять рамками свого населеного пункту. Як наслідок схильні чинити супротив змінам мережі закладів освіти, якщо останні передбачають зміни типу закладів освіти в їх населеному пункті, або ж його закриття. Вони вбачають у таких змінах спробу вирішити проблеми інших територій за їх рахунок.

Етнічність. Як зазначає Войцех Мархлевський, Україна це країна депортацій і переміщень людей, дуже небагато корінних спільнот, які живуть на одній і тій же території від середньовіччя. Розпочинаючи оптимізацію лідери громад, на території яких проживають різні етнічні групи, повинні враховувати їх культурні ососбливості, традиції етнічних спільнот, практику їх взаємодії.Процес оптимізації має бути організований таким чином, щоб не зменшити значення етнічних спільнот, їх гідності, сформувати відчуття рівності шляхом врахування їх потреб, сприяти розвитку культури, створення умов для підвищення рівня охопленості дітей позашкільними освітніми послугами, гуртковою роботою, тощо.

Цінності та релігія. Це важливі фактори. До прикладу в Рокитнянській територіальній громаді народжуваність в 4 рази вища ніж в інших громадах України. Причина – релігійні меншини що проживають на території – бабтисти та п’ятидесятники. Це як правило багатодітні сім’ї. Головною цінністю та основою їх побуту є Біблія. Вона визначає особливості самоорганізації цих спільнот, визначення їх лідерів. Для оптимізації цей фактор надзвичайно важливий, адже розуміння особливостей релігійної спільноти дозволяє правильно визначити як формується її думка.

Віра і цінності тісно взаємопов’язані. Вони визначають значення освіти для членів релігійних спільнот, відношення батьків до здобуття освіти дітьми та умов за яких це має відбуватися. Освіта для православних, католиків, бабтистів, пятидисятників – важлива. Іншим прикладом релігійних спільнот є кашкетники, які, зокрема проживають на території Тернопільської області наприклад у Золотопотіцькій громаді. Для релігійних спільнот кашкетників також характерний високий рівень народжуваності. Кількість дітей в їх сім’ях може бути 11-12 дітей, в той час як в інших сім’ях  (католиків, православних) цієї ж місцевості 1 – 2 дитини. Проте вони мають дещо інші погляди щодо освіти. В їх ідеології школа не відіграє важливої ролі, освіта не дає ніяких гарантій що буде краще жити. Особливим є й те  що їх діти сидять порізно в залежності від статті. В релігійних авторитарних групах не має власної думки. Для них принципи НУШ це не цінність вона йде в розріз з релігійними переконаннями.

Розуміння особливостей самоорганізації релігійних груп, що проживають на території громади, їх цінностей і переконань важливе як при проведенні оптимізації, так і при формуванні місцевої політики в сфері освіти. Детальніше про алгоритм проведення оптимізації, розробку стратегії формування спроможної освітньої мережі, практичну гру «Оптимізація» та експертну підтримку громад можна ознайомитися у відповідних темах розділу «Оптимізація від А до Я».

Додатки

Додаток 1 Практики – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 2 Якісні освітні послуги в умовах децентралізації: практика створення опорного закладу освіти в Солонянській ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 3 Оптимізація – перші кроки новостворених громад в боротьбі за якість освітніх послуг. Досвід Баранівської ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 4 Створення опорної школи Шишацької селищної ради – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 5 Оптимізація: причини та наслідки. Досвід Іванівської ОТГ Чернігівської області – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 6 Оптимізація: складний процес, що приносить позитивні зміни. Досвід Брусилівської селищної ради. – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 7 Рівний доступ до якісних освітніх послуг. Досвід формування спроможної освітньої мережі досвід Корюківської ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 8 Впровадження профільного навчання: досвід Славутської ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 9 Сільська опорна школа – опора якісних освітніх послу. Досвід Полонської ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

Додаток 10 Опорний заклад, як інструмент підвищення якості освітніх послуг. Досвід Новоукраїнської ОТГ – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)  

Додаток 11 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додаток 12 Стратегічний план розвитку ефективної мережі закладів освіти: досвід Ківерцівської територіальної громади. – Управління освітою в громадах (sklinternational.org.ua)

ЗМІСТ

Оптимізація у питаннях та відповідях

Додатки

Оптимізація у питаннях та відповідях

1. Чи доцільно проводити оптимізацію в умовах воєнного стану?

Так, доцільно. На користь цього є декілька аргументів:

По-перше, вимоги законодавства.

Згідно ст 66 ЗУ «Про освіту» засновники відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти. Згідно перехідних положень ЗУ «Про повну загальну середню освіту» з 1 вересня 2027 року набирає чинності абзац 6 ст 32 – для проведення освітньої діяльності ліцеєм засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам законодавства, зокрема щодо функціонування в ньому не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів). Згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти»  обласні ради, враховуючи пропозиції територіальних громад, повинні, до 1 вересня 2024 року, затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти.

Зазначені норми закону спонукають засновника проведення оптимізації. Напрацювання експертів шведсько-українського проекту (додаток 1, 2, 3) та кращі практики громад представлені в базі даних кращих практик (додаток 4) розкривають секрети успіху впровадження змін, в тому числі в умовах воєнного стану.

По-друге, для змін в мережі закладів освіти потрібен час, навіть в умовах воєнного стану.

Досягнення цілей оптимізації залежить від послідовного виконання таких дій:

• Проведення ґрунтовного аналізу мережі закладів освіти. Напрямки аналізу розкриті в практиках громад в базі даних кращих практик управління освітою (додаток 4), методичних рекомендація «Старша профільна школа: кроки до становлення» (додаток 2)
• Отримання політичної підтримки голови громади. Як підтверджують досвід громад, зокрема Красилівської громади Хмельницької області, Мостиської, Стрийської, Червоноградської громад Львівської області зміни в мережі закладів освтіи без підтримки голови громади неможливі.
• Розробка варіантів змін. Це дозволяє врахувати переваги, виклики кожного з них, підвищити якість проведення громадських слухань.
• Проведення громадських слухань.
• Прийняття рішень.

Варто зауважити, що згідно ст. 32 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення

По-третє, війна призвела до секвестру державного бюджету. В 2023 році відбудеться зменшення видатків на освіту в порівняні із 2022 роком, також громади будуть змушені повернути залишки освітньої субвенції. Утримання малокомплектних шкіл стане великим навантаженням для місцевих бюджетів, підвищить ризики відтоку молодих педагогічних кадрів. Зазначене, а також необхідність підвищення ефективності використання коштів місцевого бюджету в умовах воєнного стану спонукають громади до впровадження змін.

2. Який сенс проводити оптимізацію, якщо громада не зможе скористатися залишками освітньої субвенції?

Аргументів на користь таких змін декілька.

• По-перше, головна мета оптимізації – забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг для всіх дітей незалежно від місця їх проживання.
• По-друге, Україна здобуде перемогу, громадам буде повернуте право використання залишків освітньої субвенції. Їх виникнення можливе лише якщо у громаді спроможна мережа закладів освіти.
• По-третє, вимоги законодавства, що зазначені в питанні 1

3. Коли можливі зміни, якщо місцева влада дійшла порозуміння з батьками, вчителями, депутатами щодо оптимізації школи розташованої в сільській місцевості?

Законодавство забороняє проводити реорганізацію, ліквідацію, перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти, якщо з моменту оприлюднення проекту рішення не пройшов рік. Водночас, у випадку відсутності контингенту учнів, законодавство не забороняє призупинити діяльність школи, а згодом, дотримуючись вимог ст.32 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», прийняти рішення про ліквідацію закладу. Такий підхід реалізовано в практиці Стрийської територіальної громади. Важливим в цьому процесі є врегулювання питання працевлаштування вчителів, в протилежному випадку працівникам мають бути здійсненні виплати відповідно до чинного законодавства. Детально із досвідом Стрийської громади та прикладами нормативно-правових документів що були розроблені під час її впровадження можна дізнатися скориставшись  базою даних кращих практик управління освітою (додаток 4)

4. Громада затвердила стратегічний план змін мережі закладів освіти на 5 років. Чи обов’язковим є оприлюднення проектів рішень щодо реалізації заходів (реорганізації, ліквідації, зміни типу закладів освіти розташованих в сільській місцевості) передбачених стратегічним планом змін мережі закладів освіти?

Так, обов’язковим. Ми не можемо поставити знак рівності між переліком заходів, що містяться в стратегічному плані оптимізації мережі закладів освіти і мають бути реалізовані протягом визначеного періоду часу, та проектом рішення, як майбутнім регуляторним актом. Проект рішення готується згідно затвердженого в громаді порядку підготовки проектів рішень, або вимог передбачених регламентом ради територіальної громади.

5. Чи громада зобов’язана розробляти стратегічний план зміни мережі закладів совіти, чи варто це робити і чому?

Ні. Ініціатива та рішення щодо розробки стратегічного плану мережі закладів освіти є правом громад. Як підтверджує практика, розробка стратегічного плану змін мережі закладів освіти дозволяє: підвищити якість управління, провести розподіл відповідальності та підзвітність влади, зменшення конфліктів як на етапі розробки, так і на етапі реалізації стратегії.

Додатки

Додаток 1 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додаток 2 Старша профільна школа: кроки до становлення. Методичні рекомендації. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2019. — 52 с.

Додаток 3 Портал ресурс освіти новим громадам розділ «Старша профільна школа» тема «Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів?»

Додатток 4 База даних кращих практик управління освітою в громаді Практики:

• Створення старшої профільної школи як основа формування спроможної освітньої мережі. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.
• Оптимізація закладів освіти в сільській місцевості. Досвід Городоцької громади Хмельницької області
• План оптимізації мережі як основа для впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Досвід Мостиської територіальної громади.
• Впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Досвід Стрийської територіальної громади.

Зміст

Громадське обговорення змін мережі закладів освіти: що? чому? як? хто? коли?

Додатки

Громадське обговорення змін мережі закладів освіти: що? чому? як? хто? коли?

1. Що таке громадське обговорення?

Одна із форм консультацій з громадськістю.

2. Чому проводиться і чому саме громадське обговорення використовується для консультацій з громадськістю при зміні мережі закладів освіти?

Вимоги законодавства

• По-перше, згідно постанови КМУ від 3 листопада 2010 №996 затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Як зазначено в документі – консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Порушення вимог цього документу часто було підставою для судових, що мали на меті опротестувати рішення міської (сільської, селищної) ради щодо змін мережі закладів освіти.
• По-друге, ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Згідно абзацу 2 частини 2 ст.32 реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника. Саме тому головною формою консультацій з громадськістю при зміні мережі закладів освіти в сільській місцевості є громадське обговорення.

Очікування громади

• Мешканці громад очікують підзвітності та прозорості дій від місцевої влади. Проведення громадських обговорень, використання інших форм консультацій з громадськістю, а також висвітлення інформації на офіційному сайті громади – інструменти що дозволяють почути та врахувати думку мешканців громади, обґрунтувати причини та необхідність змін та забезпечують підзвітність та прозорість дій місцевої влади. Досвід громад представлений в базі даних кращих практик управління освітою в громадах (додаток 1)
• Мешканці громад очікують підвищення якості надання послуг в сфері освіти, але, з різних причин не вважають що оптимізація мережі закладів освіти є тим інструментом що оптимізація мережі закладів освіти є тим інструментом що необхідний для підвищення якості освітніх послуг. Саме тому проведення громадських слухань, вивчення громадської думки, проведення електронних форм консультацій з громадськістю є важливими інструментами в процесі змін мережі закладів освіти громади.

3. Як (у якому форматі) може проводитися публічне громадське обговорення?

Публічне громадське обговорення передбачає  проведення таких заходів:

• конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю;
• Інтернет-конференцій, відеоконференцій.

Додатково у рамках публічного громадського обговорення можуть проводитися засідання громадських рад, інших допоміжних органів, утворених при органах виконавчої влади.

4. Хто організовує і проводить публічні громадські обговорення з питань оптимізації?

Публічні Громадські обговорення організовує проводить орган виконавчої влади, який, згідно п. 14 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, приймає рішення про проведення обговорення .

Детальніше про досвід громад щодо проведення змін мережі закладів освіти та проведення громадських обговорень можна дізнатися скориставшись  базою даних кращих практик управління освітою (додаток 1). Серед практик, зокрема, представлений досвід Вилківської громади Одеської області. Практика громади свідчить, що якісна комунікація з батьками та педагогами в процесі підготовки до змін мережі закладів освіти є дієвим інструментом підвищення якості освітніх послуг вже на підготовчому етапі оптимізації.

Дізнатися про те, як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів в процесі змін мережі закладів освіти громади можна скориставшись матеріалом розділу «Старша профільна школа» порталу «Ресурс освтіи новим громадам» (додаток 2)

5. Коли проводиться громадське обговорення змін мережі закладів освіти громади?

Відомості про місце і час проведення громадського обговорення  зазначаються в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення, що оприлюднюється у спеціально створеній рубриці “Консультації з громадськістю” офіційного веб-сайту органу виконавчої влади.

Варто пам’ятати, що сам факт розміщення інформаційного оголошення про проведення громадського обговорення на сайті засновника, збір пропозицій – не є громадським обговоренням. Зазначене є частиною інформаційної кампанії щодо змін мережі закладів освіти громади.

Додатки

Додаток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді (для використання матеріалів бази даних кращих практик пройдіть просту реєстрацію) 

Додаток 2 Портал ресурс освіти новим громадам розділ «Старша профільна школа» тема «Як заручитися підтримкою голови громади, батьків та депутатів?»