Зміст
Державна політика в сфері освіти та стратегія розвитку освіти громад
Стратегія розвитку освіти: 13 ключових питань
Додатки
Державна політика в сфері освіти та стратегія розвитку освіти громад
В 2017 році експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» розроблено методику розробки стратегії розвитку освіти в територіальній громаді. Напрацювання представлено у практичному пораднику «Стратегія розвитку освіти в громаді» (дод. 1). На сьогодні методика успішно апробована в практиці міських, сільських та селищних громад.
Стратегія розвитку освіти громади розкриває наміри та дії органу місцевого самоврядування для забезпечення якісних освітніх послуг та рівного доступу до них. «Дорожньою картою» формування стратегічних орієнтирів в сфері освіти для громад є концепція «Нова українська школа», Закон України «Про освіту», Закон України «Про повну загальну середню освіту». Насамперед це пояснюється тим, що територіальні громади відповідають за реалізацію державної політики в сфері освіти. Так, формування нової школи передбачає реалізацію 8 складових (с.8 дод.1):
• Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
• Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
• Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
• Децентралізація та ефективне управління, що наддасть школі реальну автономію.
• Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
• Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
• Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
• Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
Як наслідок першочерговими завданнями стратегічного характеру для громад стають:
– Оптимізація шкільної мережі. Це стратегічне завдання для громади є не лише інструментом підвищення якості освтініх послуг, але й забезпечення рівного доступу до них. Алгоритм оптимізації та ефективні інструменти для його реалізації представлені у розділі цього ресурсу «Оптимізація від А до Я».
– Професійний розвиток педагогічних працівників. Підходи, що можуть бути використані територіальними громадами для надання відповідних послуг для педагогічних працівників представлені в розділі «Як ефективно управляти освітою в територіальній громаді» (підрозділ «Професійний розвиток педагогічних працівників: виклики та можливості»).
– Сприяння розвитку професійних компетентностей керівників закладів освіти. Остані, у зв’язку і з автономією закладів освіти, отримали нові, додаткові повноваження, в тому числі і у питаннях взаємодії з педагогами, батьками, учнями. Особливості автономії школи як інструменту ефективного менеджменту, формування нових практик взаємодії учасників освітнього процесу розглянуто в розділі «Ефективне управління школою в територіальній громаді» (підрозділи «Автономія школи» та «Взаємодія з учасниками освітнього процесу»).
Варто звернути увагу на те, що однією із засад державної політики у сфері освіти та принципом освітньої діяльності є освіта впродовж життя. Також Законом України «Про освіту» визначено, що освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей для всіх. Як наслідок важливе місце, в стратегії розвитку освіти, поряд із розвитком формальної освіти посідає розвиток інформальної та неформальної видів освіти.
Стратегія розвитку освіти: 12 ключових питань
1. Коли розпочинати розробку стратегії розвитку освіти?
Для новостворених громад розробку стратегії розвитку освіти доцільно розпочинати після того як операційне управління мережею закладів освіти набуде стабільного характеру.
2. Хто може ініціювати розробку стратегії розвитку освіти?
Внесення пропозиції про розробку стратегії може надходити від:
– Місцевої влади (голова громади, депутати, керівник органу управління освітою)
– Піклувальної (их) ради (д) закладів освіти
– Органів самоорганізації населення
– Керівників закладів освіти
– Громадських активістів
Водночас варто пам’ятати, що місцева стратегія розвитку освіти втілює підхід місцевої влади до використання освітніх повноважень (с. 12 дод. 1). Як наслідок пропозиція розпочати розробку стратегію розвитку освіти повинна бути підтримана головою громади.
3. Як підготувати стратегію?
Процес стратегічного планування включає послідовну реалізацію таких кроків (с.15 дод. 1):
– Ухвалення рішення про розробку стратегії розвитку освіти і створення стратегічного комітету.
– Оцінка ситуації, збирання даних.
– SWOT-аналіз.
– Вироблення бачення розвитку освіти в громаді.
– Визначення стратегічних та операційних цілей.
– Підготовка операційних завдань та переліку проектів.
– Аналіз ризиків стратегії.
– Популяризація стратегії серед мешканців.
– Розроблення механізмів моніторингу впровадження стратегії.
4. Кого доцільно залучати до розробки стратегії розвитку освіти?
До складу стратегічного комітету голова громади може включити представників таких адміністративних структур та груп:
– членів депутатської комісії з питань освіти місцевої ради;
– старост;
– працівників органу управління освіти;
– керівників закладів освіти;
– педагогічних працівників;
– представників батьківської та учнівської спільнот;
– представників громадського сектору.
Важливо щоб кожен із учасників стратегічного комітету розумів свою роль в процесі розробки стратегії (с. 17 дол.1).
5. Яка кількість членів стратегічного комітету та хто затверджує його склад?
Стратегічний комітет має бути достатньо компактним. Його кількість може становити до 20 осіб (с.18-19 дод.1, дод.2, 3). Затвердження складу стратегічного комітету може здійснюватися в один із способів:
– рішенням сесії міської (сільської, селищної) ради,
– розпорядженням голови громади,
– наказом керівника органу управління освітою.
6. Які данні необхідні для стратегічного планування?
Експерти шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» – автори порадника «Стратегія розвитку освіти в громаді» для формування місцевої стратегії розвитку освіти рекомендують проводити в розрізі в розрізі таких груп (с. 20-21, 51-54 дод. 1):
– Матеріально-технічна база та обладнання, які належать школам, їх експлуатаційний стан.
– Видатки шкіл у розрізі призначення, зокрема на опалення, перевезення, заробітна плата вчителів і персоналу, ремонт.
– Межі шкільних мікрорайонів у громаді та кількість учнів у кожній школі.
– Детальна інформація про кожну школу.
– Дані про учителів та шкільний персонал кожної школи із зазначенням кваліфікаційного рівня, кількості предметів і годин.
– Дані про функціонування позашкільної освіти із зазначенням кількості проведених занять, їх учасників, інструкторів, які ведуть заняття. У цих даних треба врахувати витрати, пов’язані з веденням позашкільної діяльності.
– Дані про функціонування дошкільних навчальних закладів, у т.ч. кількість дошкільних груп, кількість дітей, кількість і кваліфікація вихователів, кількість і кваліфікація допоміжного персоналу, кількість і розмір приміщень.
– Дані про результати ДПА і ЗНО.
Важливу роль для аналізу мають данні що відображають думку вчителів, батьків та учнів щодо стану, потреб та напрямів розвитку освіти в громаді. З цією метою необхідно провести анонімне анкетування. Всі зібрані данні стають основою для аналізу, зокрема для SWOT-аналізу.
7. Які підходи, методи використовувати для аналізу даних?
У процесі стратегічного планування доцільним є використання підходу, що базується на широкому залучені мешканців громади (партисипативний підхід). Цей підхід також не виключає можливість використання експертної підтримки. Особливості реалізації партисипативного підходу із залученням експертної підтримки при розробці стратегії розвитку освіти в Дунаєвецькій міській та Воле-Баранецькій сільській територіальних громадах представлено в базі даних «Кращі практики управління освітою громад» (дод. 2, 3) та практичному пораднику «Стратегія розвитку освіти в громаді».
Для аналізу даних ефективним буде використання такого методу як SWOT аналіз (с.22-33 дод.1).
8. Як сформулювати бачення, стратегічні та операційні цілі стратегії розвитку освіти громади?
Це непросте завдання можна виконати якщо кожен із членів робочої групи зможе чітко для себе відповісти на питання:
– Що таке «бачення стратегії розвитку освіти громади»?
– Яким критеріям має відповідати формулювання бачення стратегії розвитку освіти громади?
– Який взаємозв’язок між стратегічними та операційними цілями?
– На які чинники має опиратися вибір стратегічних цілей для місцевої системи освіти?
Відповіді на ці та інші питання можна знайти у пораднику «Стратегія розвитку освтіи в громаді» (с.34-39 дод. 1) та ознайомившись із практиками Дунаєвецької міської та Воле-Баранецької сільської громад (дод.2, 3).
9. Як забезпечити виконання стратегічних та операційних цілей?
Для цього необхідно:
– розробити перелік завдань (заходів, проектів), реалізація яких забезпечить досягнення операційних цілей,
– включити визначені завдання (заходи, проекти) до освітнього бюджету та довгострокових фінансових планів органу місцевого самоврядування.
Приклади завдань можна знайти у пораднику «Стратегія розвитку освтіи в громаді» (с.40-43 дод. 1) та ознайомившись із практиками Дунаєвецької міської та Воле-Баранецької сільської громад (дод.2, 3).
10. Як врахувати ризики?
Насамперед для цього необхідно провести їх аналіз. Стратегічний комітет має визначити обставини, які можуть перешкоджати впровадженню стратегічного плану. Належна увага до забезпечення фінансових, організаційних та людських ресурсів може допомогти громаді тримати ці ризики під контролем. Цей тип аналізу, який здійснюється місцевою владою, важливий, оскільки саме вона несе головну відповідальність за впровадження стратегії (с. 44-45 дод.1).
11. Хто затверджує стратегію розвитку освіти громади?
Найвищий ступінь легітимності матиме стратегія затверджена рішенням сесії ради громади.
12. Як популяризувати стратегію розвитку освіти громади?
Треба визначити які саме інформаційні канали найефективніші для популяризації стратегії. З метою проектування процесу комунікації експерти пропонують використати алгоритм, що включає 6 питань (с. 46 дод.1). Для ефективного втілення у життя освітньої стратегії активна громадська позиція мешканців дуже важлива як для керівництва громади, так і для самих мешканців. Особливості формування активної громадської позиції розкрито в пораднику «Стратегія розвитку освіти в громаді».
13. Для чого моніторинг реалізації стратегії?
Система моніторингу потрібна щоб виявляти проблеми у впровадженні проектів та забезпечувати вчасне застосування заходів щодо їх вирішення. Вимоги до індикаторів на яких має будуватися моніторинг стратегії розвитку освіти представлено в дод. 1 с. 50.
.
Додатки
Додаток 1 Практичний порадник щодо стратегії розвитку освіти в громаді
Додаток 2 Розробка стратегії розвитку світи. Досвід Дунаєвецької ОТГ
Додаток 3 Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле–Баранецької ОТГ