(2) Оптимізація від А до Я

Зміст

Передумови оптимізації шкільної мережі в територіальних громадах

Алгоритм оптимізації: 5 кроків до успіху

Лайфхак  – корисні поради із практики громад

Додатки

Передумови оптимізації шкільної мережі в територіальних громадах

Ситуацію із середньою освітою у сільській місцевості України можна охарактеризувати 13-ма проблемними чинниками, що представлені в посібнику «Нова школа у нових громадах» (с.7дод. 1):

    • велика кількість малокомплектних сільських шкіл, які не можуть забезпечити якісну освіту дітей шкільного віку;
    • класи з малим наповненням (що характерно для малокомплектних шкіл) не дають змоги розвивати у дітей такі важливі компетенції, як ефективна комунікативна здатність, уміння працювати в команді, проактивність в умовах конкуренції, готовність до постійного навчання;
    • застаріла і неекономна архітектура шкільних будівель, технічне зношення інфраструктури і непропорційна завантаженість навчальних приміщень зумовлюють додаткові витрати на утримання мережі шкіл;
    • обмежені можливості реінвестувати кошти громади у розвиток шкіл, які забезпечують більш високу якість освітніх послуг, внаслідок неефективності мережі закладів освіти;
    • закриття (реорганізація) малокомплектних шкіл спричиняє соціальне напруження серед учителів, оскільки система освіти в сільській громаді забезпечує близько 20-25% постійних робочих місць;
    • необхідність оптимізації шкільної мережі, пониження статусу загальноосвітнього навчального закладу, перевезення учнів помилково асоціюється у сільських жителів з початком зникнення їхнього села;
    • мала кількість учителів у малокомплектних школах не сприяє виникненню творчої професійної конкуренції;
    • низька заробітна плата вчителів є причиною вимушеного використання позаурочного часу для робіт у підсобних господарствах з метою поліпшення матеріально-фінансового становища своїх сімей;
    • викладання багатьох навчальних предметів педагогами-нефахівцями через неможливість забезпечення повного навантаження вчителів-фахівців призводить до зниження якості викладання предметів;
    • слабка мотивація роботи в сільській школі серед випускників педагогічних університетів;
    • діти з віддалених сіл через слабке забезпечення громадським транспортом та погану якість доріг фактично не залучені до діяльності позашкільних установ;
    • економічне становище більшості сільських жителів не дає їм можливості переїхати до благополучних міст, де населення має доступ до більш якісних освітніх послуг.

Вони свідчать, що забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг можливе лише за умови формування спроможньої освітньої мережі. 

З 2015 до 2020 р., для більшості громад, головними чинниками, що спонукали до розгляду питання оптимізації, були: нестача освітньої субвенції для виплати заробітної плати педагогічним працівникам та велике навантаження на місцевий бюджет в зв’язку із необхідністю утримання шкіл проектна потужність яких використовувалася на 15 – 20 %. Проте, оптимізацію не можна розглядати як спосіб економії коштів. Як свідчать результати ЗНО відсоток учнів малокомплектних шкіл, що не подолали мінімальний поріг може сягати 60%. Низька якість послуг з надання повної загальної середньої освіти обмежує можливості дітей продовжити навчання у вузах, розкрити власний потенціал, бути конкурентоздатними на ринку праці.

Оптимізація – стала серйозним викликом для громад. З метою надання експертної підтримки органам місцевого самоврядування шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні», з 2016 року, проведено 32 регіональні семінари у 22 областях України, біля 30 тренінгів та 40 навчальних візитів до Навчально-методичного центру із збору, систематизації та тиражування кращих практик (м. Дунаївці, Хмельницька область), підготовлено посібник «Нова школа у нових громадах», забезпечено обмін досвідом через он-лайн платформу «Кращі практики управління освітою в громадах» та проведення навчань в процесі практичної гри «Оптимізація» (особливості гри «Оптимізація» та можливості її проведення у вашій громаді в розділі «Практична гра «Оптимізація» та експертна підтримка громад»

Оптимізація створює нові можливості для громад. Саме завдяки оптимізації громада отримує додаткові ресурси для винагород, мотивацій педагогів. Створюються умови для професійного розвитку, можливості використання сучасних технологій для навчання. Внаслідок оптимізації в учнів розширюється коло спілкування, зростає їх соціалізація, конкурентне середовище створює передумови для розкриття власного потенціалу.

Алгоритм оптимізації: 5 кроків до успіху

В цілому результатом оптимізації може бути:

  • У випадку позитивної демографічної ситуації: підвищення ступеня закладу освіти, створення нового закладу освіти.
  • У випадку негативної демографічної ситуації: створення опорної школи та філій (пониження ступені філій), пониження ступеня закладу освіти, закриття закладу освіти.

Оптимізація, здебільшого, спричинена негативною демографічною ситуацією і пов’язана із прийняттям непопулярних управлінських рішень та часто супроводжується супротивом з боку вчителів, батьків, депутатів. Серед можливих причин слід виділити:

  • ігнорування потреб та інтересів учнів у здобутті якісної освіти;
  • політичні маніпуляції. Розповсюдження міфів щодо оптимізацію (дод. 2);
  • низький рівень поінформованості батьків про фактичну якість освітніх послуг, які надаються дітям. Відсутність інформації про втрачені можливості;
  • низький рівень довіри до влади.

Методологія оптимізації шкільних мереж, яку розглянуто в посібнику «Нова школа у нових громадах» (с.55 дод.1) дозволяє максимально мінімізувати, а в багатьох випадках уникнути протистоянь влада – громада. Послідовна реалізація п’яти кроків оптимізації – перевірений практикою метод вирішення проблем:

  • І. Визначення лідерів процесу оптимізації.
  • ІІ. Збирання й аналізування даних для оптимізації шкільних мереж.
  • ІІІ. Підготовка сценаріїв оптимізації.
  • Розроблення сценаріїв для змін у шкільній мережі.
  • Кампанія з інформування та залучення громадськості.

Крок І. Визначення лідерів процесу оптимізації. Оптимізація – це процес, який може тривати багато років і потребує постійного залучення багатьох зацікавлених сторін, включаючи представників місцевої ради, посадовців органів місцевого самоврядування, директорів шкіл і представників від батьків (с. 55 дод.1). Як наслідок успіх оптимізації залежить від:

  • чіткої позиції голови громади, що оптимізація – це пріоритет для місцевої ради;
  • однозначної підтримка позиції голови громади керівником органу управління освітою;
  • прозорості і відкритості процесу оптимізації, що передбачає інформування мешканців громади, проведення громадських слухань;
  • створення робочої групи до складу якої будуть включені в тому числі і опоненти оптимізації.

Крок ІІ. Збирання й аналізування даних для оптимізації шкільних мереж.

Як зазначають автори посібника «Нова школа у нових грмадах» дані, які збиратимуться, повинні стосуватись усіх напрямів діяльності, що здійснюється на території громади й пов’язана з дошкільною, загальною середньою, а також позашкільною освітою у формалізованих (будинки культури, художні школи тощо) та неінституційних формах. Дані необхідно збирати, використовуючи можливості закладів, які надають послуги, а саме – дитячих садочків, шкіл, художніх шкіл, будинків культури. Детально перелік показників та їх значення для подальшого аналізу розкрито у розділі 3 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.23-33 дод.1). В розділі 4 посібника рекомендовано аналіз даних проводити в розрізі п’яти напрямів:

  • І. ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ: Співвідношення кількості осіб, які відвідують школу (осіб шкільного віку), до загальної кількості мешканців; 2. Співвідношення кількості осіб, які відвідують школу (осіб шкільного віку), до кількості мешканців окремих селищ; 3. Співвідношення витрат на освіту до загального обсягу витрат з бюджету.
  • ПОСЛУГИ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ:
  • Детальні показники: 1. Середня кількість учнів в одному класі; 1.2. Використання приміщень для навчальних занять (класних приміщень).
  • Ефективне використання педагогічних кадрів та допоміжного персоналу:1. Кількість учнів на одну штатну одиницю посади вчителя; 2.2. Кількість учнів, яка навчається в одного вчителя; 2.3. Кількість штатних одиниць посади вчителя на один клас; 2.4. Кількість штатних одиниць працівників зі складу господарсько-обслуговуючого персоналу на один клас; 2.5. Співвідношення кількості штатних одиниць працівників зі складу господарсько-обслуговуючого персоналу до загальної кількості зайнятих учителів та господарсько-обслуговуючого персоналу; 2.6. Відсоток педагогічних працівників, які працюють повний робочий день; 2.7. Частка заробітної плати вчителів у поточних видатках всіх витрат; 2.8. Середньомісячна заробітна плата працівника з господарсько-обслуговувального персоналу; 2.9. Середньомісячна заробітна плата педагогічного працівника.
  • Ефективність фінансування освітніх завдань:1. Поточні видатки на завдання у сфері освіти (без садочків та підвезення школярів) як відсоток отриманої субвенції на освіту й дотації; 3.2. Поточні видатки на завдання в освітній сфері в розрахунку на один клас у кожній школі; 3.3. Поточні видатки на завдання у сфері освіти як відсоток отриманої субвенції на освіту у розрахунку на одного учня в кожній зі шкіл громади; 3.4. Витрати на матеріально-технічне забезпечення щодо загальних видатків на завдання у сфері освіти та шкільного виховання; 3.5. Витрати на утримання.
  • Якість навчання:1. Відвідуваність школи; 4.2. Середній рівень річних підсумкових оцінок; 4.3. Показник результатів зовнішнього незалежного оцінювання; 4.4. Показник порівняння річного оцінювання учнів 11 класу з навчальних предметів із результатами державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання;
  • Підсумки аналізу і представлення результатів
  • АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ: 1. Кількість дітей, охоплених дошкільною освітою та вихованням, відносно загальної кількості дітей, які проживають у цій місцевості; 2. Кількість дітей на одного педагога дошкільного закладу; 3. Кількість дітей, яка припадає на одне приміщення; 4. Вартість утримання однієї дитини в дошкільному навчальному закладі.
  • АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: 1. Кількість дітей, які користуються пропозиціями і можливостями школи творчості у перерахунку на одного викладача/інструктора; 2. Вартість проведення окремих занять у перерахунку на одного учня/учасника; 3. Вартість проведення заняття у перерахунку на одного викладача/інструктора; 4. Відсоток учнів, що відвідує заняття поза межами навчального закладу; 5. Аналіз функціонування закладів позашкільної освіти
  • МОНІТОРИНГ ПРОЦЕСУ ЗМІН: 1. Деякі несуттєві зміни; 2. Суттєві зміни, які впливають на роботу окремих установ/закладів; 3. Істотні відмінності між школами, які виникли не внаслідок освітньої політики, яку реалізовують органи місцевого самоврядування.

Крок ІІІ. Підготування сценаріїв оптимізації.

Сценарій оптимізації – це один із можливих варіантів плану оптимізації шкільної мережі. Щоб заручитися підтримкою мешканців громади необхідно дати їм можливість реалізувати  право вибору, а отже підготувати для громадського обговорення декілька сценаріїв оптимізації (4-5). Обговорення сильних та слабких сторін кожного із варіантів дозволить голові громади запросити потенційних критиків до конструктивної участі в дебатах.

Важливе значення для успішного проведення дебатів має проведення підготовчих заходів (передумови оптимізації) та визначення критеріїв оптимізації та їх ієрархії, що дозволить обґрунтувати позицію щодо майбутнього кожної школи (с.57-58 дод.2).

Крок ІV. Розроблення сценаріїв для змін у шкільній мережі.

Сценарії оптимізації шкільної мережі мають містити такі елементи (с.58-62 дод.1):

  • пропозиція щодо укрупненої шкільної мережі з новою схемою шкільних мікрорайонів;
  • пропозиція щодо підвезення учнів із закритих до об’єднаних шкіл;
  • пропозиція щодо інвестицій у школи, які прийматимуть нових учнів;
  • пропозиція щодо змін у зайнятості вчителів і допоміжного персоналу, в тому числі пропозиція альтернативної зайнятості, якщо можливо;
  • пропозиція щодо майбутнього використання будівель закладів, які будуть закриті;
  • оцінка бюджетних наслідків оптимізації мережі.

Крок V. Кампанія з інформування та залучення громадськості. Останній, але надзвичайно важливий крок успішної оптимізації.  Як свідчить практика, неякісна кампанія з інформування, спроби «кулуарної оптимізації», використання адміністративних методів призводять до протестів та судових позовів. Саме тому управління в сфері освіти має базуватися на  методах місцевої демократії. Секрети побудови ефективної комунікації розкрито експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентраліхації в Україні» у розділі 6 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.64-80), а також у кращих практиках управління освітою в громадах (додаток 3) та презентації досвіду громад (дод.4).

Лайфхак  – корисні поради із практики громад

Шукайте нестандартні рішення. Так, серед закладів освіти, що підлягали оптимізації в Ганопільській громаді Хмельницької області, була Равківська школа І ступеня, яку  вже 5 разів безуспішно намагалася закрити районна рада. Найбільш болючими для батьків було питання підвезення та харчування дітей. В Равківській школі не було їдальні, відсутнє повноцінне гаряче харчування. Батьки зверталися з проханням забезпечити в закладі освіти функціонування ідальні. Громадою питання було вирішене в інший спосіб. Керівник органу управління освітою для забезпечення гарячого харчування учнів, запропонував організувати їх підвезення до сусідньої школи, що знаходилася на відстані 3,5 км. Протягом півроку автобус щодня відвозив і привозив учнів на обід. Як наслідок під час розгляду питання припинення діяльності закладу освіти не викликало супротиву з боку батьків, адже протягом 6 місяців вони мали можливість переконатися, що доїзд до школи в сусідньому селі є безпечним. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Староста як медіатор (посередник). В практиці Баранівської громади Житомирської області  за ініціативи старости громади були внесені корективи в перший варіант плану оптимізації. Так, староста с. Йосипівка зауважив, шо більшість дітей 1-4 класів батьки відвозять на навчання в Баранівку. Проте частина батьків були негативно налаштовані щодо закриття школи в Йосипівці. Староста після додаткових зустрічей з батьками сказав, що вони погодяться на закриття школи за умови що автобусна зупинка буде облаштована в іншому місці і їх дітям не доведеться далеко до неї йти. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Залучайте експертів. Засульська територіальна громада, Полтавська область (2015-2020рр) в процесі оптимізації зустрілася із потужним супротивом мешканців громади при спробі створити опорну школу. Мешканці погрожували судовими процесами, оскільки їх точка зору не була врахована, таку ж позицію зайняли і вчителі, протестуючи проти пониження ступенів у відповідних закладах освіти. Згодом, відділом освіти, молоді і спорту робилися спроби повторного винесення на обговорення в громаді питання формування спроможної освітньої мережі, проте це не знаходило належної  підтримки.

Громада звернулася по допомогу до Асоціації ОТГ. Співпраця з експертами-практиками платформи «Якісна освіта» Асоціації ОТГ та експертної підтримки експертів шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» допомогла досягнути поставлених цілей. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Оптимізація залишить найкращих. Відділ освіти молоді та спорту Новокалинівської ОТГ зіштовхнувся з ситуацією коли 50% вчителів, яким була запропонована робота від неї добровільно відмовилися. Серед таких посад були: посада завуча Новокалинівського НВК, вчителя математики, української мови, заступника директора з виховної роботи. Це свідчить про те, що велика кількість педагогів з малокомплектних шкіл неготові до роботи в конкурентному середовищі, невпевнені у власній педагогічні майстерності, втратили навики працювати в класах із 100% наповненістю. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Розробляйте плани – вони допоможуть в оптимізації. В 2016 році начальником управління освіти, молоді і спорту Дунаєвецької міської ради вперше серед територіальних громад розроблено план оптимізації. Перевагою такого підходу є те, що мешканці громади завчасно інформовані коли і за яких умов буде проведена оптимізація. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Диверсифікація заходів приносить результати. В Білозірській громаді Черкаської  області тривалими були громадські консультації. Для роз’яснення ситуації мешканцям громади було організовано такі заходи:

  • проведено 4 зустрічі з батьками та вчителями шкіл за участі голови громади, профільного, заступника, начальника відділу освіти, в тому числі вони брали участь у загальношкільних батьківських зборах;
  • батьківська громадськість брала участь у засіданні виконавчого комітету;
  • вчителі та батьки приймали участь в сесії сільської ради;
  • впроваджено практику «відкритих дверей» в опорній школі, це передбачало, що будь-хто із батьків міг прийти в опорну школу і подивитися як і в яких умовах навчатимуться діти;
  • проведено роз’яснювальну роботу серед педагогів та учнів щодо змін, які відбуваються з метою попередження конфліктів і доброзичливого сприйняття нових учнів в школі. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Фіксація фактів – запорука безпеки. Однією із найбільш поширених причин судових позовів пов’язаних із оптимізацією є звинувачення у непрозорості процесу та непроведені громадських слухань. В частині випадків у громад просто відсутнє документальне підтвердження факту проведення громадських слухань. В Солонянській громаді Дніпропетровської області в процесі потужної інформаційної кампанії всі факти підлягали фіксації. Протоколи зустрічей  є надзвичайно важливими, оскільки не лише демонструють відкритість, демократичність процесу, але й убезпечують від звинувачень в його непрозорості. Деталі практики за посиланням http://wiki.sklinternational.org.ua/practice/

Додатки

  1. Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах» https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/13/Posibnyk_z_efektyvnoho_upravlinnia_osvitoyu_v_OTG.pdf
  2. Міфи і правда про освітню реформи http://sklinternational.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/mf.pdf
  3. http://wiki.sklinternational.org.ua
  4. Комунікація в процесі оптимізації мережі закладів освіти. В.Колісник, начальник ОУО Дунаєвецької ОТГ 2015-2019рр. (2) Комунікація – YouTube
  5. Ефективне управління освітою в ОТГ. (slideshare.net)
  6. (170) Історії, що надихають – youtube
  7. (170) Про оптимізацію шкільної мережі – youtube
  8. (170) Запитаємо дітей, що вони думають про нову для них опорну школу – youtube
  9. З чого почати оптимізацію Засульська територіальна громада :

Watch | Facebook

 Watch | Facebook

  1. Презентація результатів оптимізації Староушицька територіальна громада

Watch | Facebook

Watch | Facebook

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах»: ефективний інструмент в процесі формування спроможної освітньої мережі

Алгоритм проведення гри

Експертна допомога для громад

Додатки

Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах»: ефективний інструмент в процесі формування спроможної освітньої мережі

В 2017 році експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україн» розроблено практичну гру «Оптимізація шкільної мережі в громадах». Її мета допомогти громадам ефективно вирішувати виклики пов’язані із процесом забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг, під час якого громади повинні знайти відповідь на питання:

    • Що робити щоб підвищити якість освітніх послуг?
    • Як забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг незалежно від місця їх проживання?
    • Як підвищити ефективність витрат на освіту?
    • Як уникнути або мінімізувати конфліктні ситуації, що виникають під час оптимізації.

Унікальність гри полягає в тому, що вона базується на реальних практичних даних, дозволяє незаангажовано підійти до вирішення питання рівного доступу до якісних освітніх послуг, зрозуміти приховані мотиви поведінки учасників процесу оптимізації, знайти аргументи на користь тих чи інших рішень. Процес оптимізації не одноразовий захід і напряму залежить від демографічної ситуації в громаді. Тому практичне значення гри для громад важко переоцінити. Практична гра «Оптимізація шкільної мережі в громадах» – ефективний інструмент формування спроможної освітньої мережі та розвитку діалогу між владою та громадою.

З метою надання експертної підтримки громадам проведено понад 27 семінарів-тренінгів в яких взяло участь понад 648 представників територіальних громад. Також гра проводилася для представників 15 навчальних візитів в Польщу. З метою забезпечення експертної підтримки громад, в т.ч. новостворених,  в жовтні 2020 року проведено унікальний практичний тренінг  для тренерів участь в якому взяли представники інститутів підвищення кваліфікації педагогічних працівників 11 областей України.

Алгоритм проведення гри «Оптимізація шкільної мережі в громадах»

Гра включає такі етапи:

    • Введення в тему гри. Презентація загальної інформації про поняття моделювання спроможної шкільної мережі
    • Формування політичного лідерства процесу оптимізації і створення спроможної шкільної мережі.

Новостворені громади беруть у своє підпорядкування шкільну мережу, якою раніше займалася районна влада. В багатьох випадках, ці мережі не відповідають актуальним потребам громад і не дають змоги ефективно виконувати завдання у сфері освіти. У підпорядкування багатьох громад перейшли малокомплектні школи, в яких неможливо сформувати клас, у зв’язку з чим навчання проводять за індивідуальною формою. Однак, індивідуальне навчання не забезпечує високої якості. Водночас, наявність малокомплектних старших класів у школах ІІІ ст. не дає змогу запроваджувати профільні програми.

Треба констатувати, що оптимізація шкільної мережи є технічно складним і політично чутливим процесом. Тому він має бути повністю відкритим для широкого загалу і проводитися під потужним лідерством команди місцевої влади. Без чітко визначеної політичної позиції Голови громади щодо оптимізації продовж усього процесу, повної і відповідальної підтримки його команди, шанси досягти успіху будуть малими. Для забезпечення процесу оптимізації необхідно створити робочу групу за участі всіх відповідних зацікавлених сторін, яку очолюватиме Голова громади.

    • Збір і аналіз даних для процесу оптимізації і моделювання шкільної мережі.

В рамках цього етапу гри команди працюють як група експертів з питань аналізу і модулювання шкільної мережі громади. Мета завдання – здійснювати їх аналіз для з’ясування ефективності роботи освітніх закладів на території громади. Завдання команд – скласти звіт, який дозволить оцінити ефективність роботи освітніх закладів і їхні можливості досягати високої якості навчання. Ця оцінка повинна стосуватися освітніх результатів, ефективності використання коштів, виділених на освіту, використання доступного персоналу, використання інфраструктури.

    • Підготовка сценаріїв моделювання спроможної шкільної мережі.

До того, як учасники будуть починати розробку сценаріїв, вони повинні визначити ціль оптимізації шкільної мережі громади.

Ціль оптимізації шкільної мережі – це ключове повідомлення, за допомогою якого голова громади і члени його команди поширюють кінцеву мету процесу.

Формування цілі оптимізації дуже важливий крок, бо від її розуміння залежить чи буде підтримка діям влади з боку громадськості, чи навпаки буде супротив і конфлікти.

Завдання команди – визначити ціль, на досягнення якої буде спрямована оптимізація шкільної мережі.

    • Легітимізація Плану змін шкільної мережі в громаді.

На цьому етапі гри, учасники виконують завдання, які дозволяють уникати конфліктів і забезпечують підтримку оптимізації шкільної мережи з боку громади.

Експертна допомога для громад

Тривалість семінару – тренінгу «Оптимізація шкільної мережі в громадах» від 4 до 6 годин і залежить від особливостей групи. Готовність учасників семінарів-тренінгів працювати весь цей час підтверджує актуальність питання для громад та високу якість тренінгових матеріалів.

«Завдяки Грі я чітко зрозуміла свою роль та завдання як начальника освіти у процесі формування ефективної шкільної мережі. Я однозначно раджу гру всім громада, що, як і ми, стоять на порозі оптимізації навчальних закладів. Під час семінару ви отримаєте готові, а головне дієві механізми, які дозволять завершити цей процес безболісно і дітям, і педагогам, і батькам», – говорить Людмила Панасюк, начальник відділу Бобровицької міської територіальної громади.

«Гра, розроблена  SKL  International, є путівником для громади у процесі створення спроможної шкільної мережі. Під час тренінгу ми  розробили три абсолютно реальних сценарії оптимізації, які можна використовувати на практиці.  Якби я взяла участь у Грі до того, як наша ОТГ пройшла цей непростий шлях, ми б уникнули багатьох помилок», – розповіла Оксана Колесник, начальник відділу освіти  Іванівської сільської територіальної громади.

В практичній роботі та у підготовці до семінарів-тренінгів учасникам будуть корисні продукти проекту:

Як зазначалося раніше, в  жовтні 2020 р. проведено тренінг для тренерів з  метою підготовки тренерів до яких громади можуть звертатися для проведення гри «Оптимізація шкільної мережі».

Таблиця 1 – Список учасників Тренінгу для модераторів Гри «Оптимізація шкільної мережі»  та експертів до яких можна звернутися за експертною підтримкою

№ п/п

ПІБ

 

Посада

Область

Контакт

1

Григорій Таргонський

Директор комунального навчального закладу «Рівненський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій»

Рівненська

targonskiy@ukr.net

2

Тетяна Янчик

Начальник навчально організаційного відділу КНЗ «Рівненський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій»

Рівненська

yanta2103@ukr.net

3

Петро Долганов

Завідувач кабінетом науково-дослідної та інноваційної діяльності Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Рівненська

p.dolhanov@roippo.org.ua

4

Ірина Жорова

Перший проректор, професор кафедри педагогіки і менеджменту освіти  Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонська

zhorova.ks@gmail.com

5

Інна Коча

Старший викладач кафедри теорії і методики дошкільної, початкової освіти і мовних комунікацій  Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти»

Херсонська

gorobecinna575@gmail.com

6

Алла Вознюк

Керівника науково-дослідної лабораторії з організації роботи опорних закладів освіти,  завідувач кафедри психології Сумського Інституту післядипломної педагогічної освіти

Сумська

sumy.oippo@gmail.com,

allavoznuk@ukr.net

7

Ольга Рябоконь

Проректор з науково-педагогічної роботи, вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти»

Вінницька

Olya_riabokon1986@ukr.net

8

Валентина Ковальчук

Завідувач відділу управління освітніми закладами вищий навчальний заклад «Вінницька академія неперервної освіти»

Вінницька

Valentina20Kovalchuk@gmail.com

9

Жанна Вихрестенко

Методист відділу координації методичної роботи та неперервної педагогічної освіти  комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Київська

star1302@meta.ua

10

Сергій Сушко

Завідувач управління закладами освіти комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Київська

csushko@ukr.net

11

Віктор Науменко

Начальник відділу освіти Гуляйпільської територіальної громади

Запорізька

voms@vomsgpmrada.pp.ua

12

Олена Педько

Доцента кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Черкаського обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти

Черкаська

olvapd@gmail.com

13

Олена Половенкова

Завідувач обласного НМЦ освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Кіровоградська

olena1964@ukr.net

14

Оксана Побережець

Методист обласного навчально-методичного центру освітнього менеджменту та координації діяльності методичних служб Комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені В. Сухомлинського»

Кіровоградська

oksanapo403@gmail.com  koippo@ukr.net   

15

Михайло Романенко

Радник ректора, професор кафедри філософії Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради

Дніпропетровська

m.i.romanenko@hotmail.com

16

Євгенія Великодна

Доцент кафедри управління інформаційно-освітніми проектами Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради

Дніпропетровська

ippojane@gmail.com

17

Сергій Рибак

Начальник відділу освіти Городоцької ОТГ

Хмельницька

41932978@mail.gov.ua

18

Наталя Ратушняк

Методист науково-методичного центру координації роботи методичних та загальноосвітніх установ і закладів освіти Хмельницький обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти

Хмельницька

osadchuk_nat@ukr.net

19

Оксана Зубченко

Головний спеціаліст-юрисконсульт управління Державної служби якості освіти у Житомирській області

Житомирська

zt_centr@ukr.net

rakot100@ukr.net

zubchenko81@ukr.net

20

Наталія Шаблієнко

Начальник відділу освіти, охорони здоров’я, сім’ї, молоді і спорту, культури, туризму та соціального захисту населення Дівичківської ОТГ

Київська

divotgosvita@ukr.net

divigkirada@ukr.net

21

Валентина Хіврич

Помічник ректора, радник ректора Запорізького Інституту післядипломної педагогічної освіти

Запорізська

vhivrych@gmail.com

22

Наталія Баришовець

Методист Чергігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Ушинського

Чернігівська

Baryshovets41@ukr.net

23

Інна Шульга

Завідувач відділу керівних кадрів та координації діяльності методичних кабінетів (центрів)

Чергігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Ушинського

Чернігівська

Innash2112@gmail.com

24

Олег Фасоля

Диреткор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА

Хмельницька

folezhko@gmail.com

25

Войцех Мархлєвський

Шведсько-український ппроект «Підтримка децентралізації в Україні»

Київ

wojciech.marchlewski@gmail.com

26

Айдер Сеїтосманов

Шведсько-український ппроект «Підтримка децентралізації в Україні»

Київ

ayder.seyitosmanov@sklinternational.o

27

Сергій Копань

Шведсько-український ппроект «Підтримка децентралізації в Україні»

Київ

serhiy.kopan@gmail.com

28

Інна Білик

Шведсько-український ппроект «Підтримка децентралізації в Україні»

Київ

bilyk8inna@gmail.com

Додатки

    1. Посібника з ефективного управління освітою «Нова школа в Нових громадах» https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/13/Posibnyk_z_efektyvnoho_upravlinnia_osvitoyu_v_OTG.pdf
    2. Міфи і правда про освітню реформи http://sklinternational.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/mf.pdf
    3. База даних кращих практик управління освтіою в громадах http://wiki.sklinternational.org.ua
    4. Комунікація в процесі оптимізації мережі закладів освіти. В.Колісник, начальник ОУО Дунаєвецької ОТГ 2015-2019рр. (2) Комунікація – YouTube
    5. Ефективне управління освітою в ОТГ. (slideshare.net)
    6. (170) Історії, що надихають – youtube
    7. (170) Про оптимізацію шкільної мережі – youtube
    8. (170) Запитаємо дітей, що вони думають про нову для них опорну школу – youtube
    9. Відео: практична гра оптимізація

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

https://www.facebook.com/watch/live/?v=620647695099539&ref=watch_permalink

Facebook Live | Facebook

Facebook Live | Facebook

Watch | Facebook

Watch | Facebook

ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ

Зміст

Стратегія змін мережі закладів освтіи громади: 5 ключових питань

Додатки

Стратегія змін мережі закладів освіти громади: 5 ключових питань

  1. Які переваги стратегічного планування змін мережі закладів освіти ?

А. Зменшення конфліктів. Здебільшого зміни в мережі закладів освіти пов’язані із прийняттям непопулярних рішень (зниження ступеня закладів освіти, призупинення їх діяльності, реорганізація закладу освіти у філію). Для попередження та мінімізації конфліктів необхідно:

  • На етапі розробки стратегії:

Залучити до складу робочої групи з розробки стратегії розвитку ефективної мережі закладів освіти лідерів думок – представників батьківської, педагогічної громадськості, старост, депутатів. Цінними учасниками робочої групи є і опоненти змін, адже пошук відповідей на їх питання сприятиме вибору найкращих методів для обґрунтування як стратегічних цілей, так і методів їх досягнення на етапі громадських обговорень.

Забезпечити прозорість процесу розробки стратегії – шляхом інформування мешканців громади про результати засідань стратегічних комітетів, проведення громадських обговорень, надання відповідей на запити мешканців громади.

  • На етапі реалізації стратегії:

Дотримуватися пріоритетів та зобов’язань, які зафіксовані в стратегії. Так, в стратегічному плані змін мережі закладів освіти в Дунаєвецької міської громади було передбачено пониження ступеня закладу освіти за умови ремонту дороги та забезпечення безпечного підвезення учнів до опорної школи. Вчасно відремонтувати дорогу не вдалося, тому реалізація цього пункту стратегічного плану було відтерміновано на рік Особливості розробки плану оптимізації Дунаєвецької громади представлено в базі даних кращих практик управління освітою (додаток 1). 

Проводити громадські обговорення з педагогічними колективами, батьківською громадськістю на кожному з етапів реалізації стратегічного плану формування ефективної мережі закладів освіти. Секрети побудови ефективної комунікації розкрито експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентраліхації в Україні» у розділі 6 посібника «Нова школа у нових громадах» (с.64-80) (додаток 2), а також у кращих практиках управління освітою в громадах (додаток 1)

Б. Розподіл відповідальності та підзвітність влади. Результатом роботи стратегічного комітету є документ, що відображає узгоджену позицію представників влади, мешканців громади, представників педагогічної та батьківської спільноти. Стратегічний план  формування спроможної освітньої мережі відображає наміри місцевої влади, умови за яких вони будуть реалізовані. Фактично через стратегічні документи мешканці громади можуть проконтролювати та оцінити результати роботи органу місцевого самоврядування. 

В. Підвищує якість управління та ефективність використання трудових та фінансових ресурсів. Стратегічний план дає зрозуміти, які дії має вчинити засновник, хто відповідає за їх реалізацію, чому вони необхідні, де і як ці дії будуть зроблені та завершені. В базі даних кращих практик управління освітою представлено досвід Ківерцівської та Дунаєвецької територіальних громад (додатки 3, 2). Якісгні та кількісні результати отримані громадами свідчать що розробка та реалізація стратегічного плану дозволяє не лише вирішити виклики повязані з нестачею освітньої субвенції, а забезпечити педагогічних працівників навчальним навантаженням за фахом, забезпечити повне навантаження педагогів не менше як 18 годин на тиждень.

й реалізувати заходи націлені на підвищення якості освітніх послуг, сприяти професійному розвитку педагогічних працівників, сприяти реалізації концепції НУШ на місцевому рівні.

  1. Який алгоритм розробки стратегічного плану?

Для розробки стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти в Ківерцівській територіальній громаді адаптовано методику розробки стратегії розвитку освіти розроблену експертами шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (додаток 4 с.15). В цілому, алгоритм розробки стратегічного плану включає такі елементи:

  1. Прийняття рішення про розробку стратегії (стратегічного плану) розвитку ефективної мережі закладів освіти
  2. Створення стратегічного комітету
  3. Збір та аналіз даних
  4. Визначення мети, стратегічних та операційних цілей
  5. Підготовка операційних завдань та переліку проектів.
  6. Аналіз ризиків стратегії.
  7. Винесення стратегії на громадське обговорення, розгляд та врахування пропозицій, що надійшли за результатами громадського обговорення.

Заключним етапом є винесення стратегії на затвердження сесії ради громади.

  1. Які особливості потрібно враховувати при формулюванні місії (мети)та стратегічних цілей?

Визначення мети (місії) стратегії здійснюється за результатами аналізу даних, зокрема SWOT аналізу. Варто враховувати, що зміни в мережі закладів освіти (оптимізація) – це лише інструмент який повинен сприяти досягненню таких цілей:

  • підвищенню якості освітніх послуг,
  • забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг кожній дитині дошкільного та шкільного віку,
  • сприяти реалізації концепції Нової Української Школи, зокрема в частині створення та забезпечення діяльності профільних ліцеїв,
  • сприяти підвищенню ефективності надання освітніх послуг,
  • сприяти формуванню безпечного освітнього середовища

Реалізація такого підходу представлена в практиці Ківерцівської громади Волинської області (додаток 3). Одна із причин, що мотивує громади провести оптимізацію – залучення додаткових коштів із обласного бюджету наприклад для придбання автобусів, облаштування опорних шкіл. Проте це варто розглядати як наслідок змін в мережі закладів освіти, а не їх головну мету.

  1. Чи гарантує Стратегія (стратегічний план) розвитку ефективної мережі закладів освіти 100% підтримку змін з боку депутатів та мешканців громади?

Так, за умови проведення якісної роз’яснювальної роботи, інформаційної кампанії серед депутатів, батьків, вчителів на кожному із етапів реалізації стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти в громаді. Також, важливе значення має висвітлення досягнутих результатів, того як оптимізація вплинула на якість, доступність освітніх послуг, як покращилося середовище в якому навчаються учні.

  1. Як уникнути помилок при розробці стратегічного плану змін?

Є такий вислів: «Не помиляється лише той хто нічого не робить», але гострі кути можна оминути, якщо:

  • вивчати досвід колег і розповідати про власний, а також скористатися розробками експертів шведсько-українського проекту «підтримка децентралізації в Україні». У цьому вам у нагоді стануть база даних кращих практик управління освітою у громадах (тематичні розділи «Оптимізація: секретии успіху громад» та «Оптимізація: створення опорних шкіл та профільна освіта в громадах»), розділи «Оптимізація від А до Я» та «Стратегія розвитку освіти об’єднаних громад» порталу «Ресурс освіти новим громадам» посібники «Нова школа в нових громадах» та «Стратегія розвитку освіти в громаді»,
  • включити до складу робочої групи із розробки стратегічного плану розвитку ефективної мережі закладів освіти як представників місцевої влади, так і неформальних лідерів, людей до думки яких дослухаються, зокрема старост, представників батьківської та педагогічної спільноти, учнів.
  • Провести якісний збір даних та їх аналіз. Приховування, ігнорування чинників, що здійснюють негативний вплив на якість освітніх послуг не дозволить правильно визначити стратегічні цілі та завдання і, як наслідок, провести якісні зміни мережі закладів освіти громади.

Забезпечити відкритість та прозорість процесу розробки стратегії, регулярне інформування мешканців громади про процес стратегічного планування та його результати невідємна складова успіху.

Додатки

Додатток 1 База даних кращих практик управління освітою в громаді
Практика: Розробка плану оптимізації мережі закладів освіти Дунаєвецької територіальної громади

Додаток 2 Нова школа у нових громадах : посібник з ефективного управління освітою в об’єднаних територіальних громадах. / Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В. — К., 2017. — 128 с.

Додаток 3 База даних кращих практик управління освітою в громаді
Практика: Стратегічний план розвитку ефективної мережі закладів освіти: досвід Ківерцівської територіальної громади

Додаток 4. Стратегія розвитку освіти в громаді : практичний порадник. / Войцех Мархлєвскі, Олег Процак. — К., 2018. — 56 с.